Новини

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), через Проєкт енергетичної безпеки  (ПЕБ), тісно співпрацює з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо визначення рівня ринкової концентрації. Результатом спільних зусиль стала автоматизація розрахунків індексів та показників моніторингу ринку електроенергії за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення Tableau, придбаного для НКРЕКП за сприяння USAID ПЕБ. З кінця вересня поточного року результати цих розрахунків використовуються для офіційного оперативного моніторингу ринку електроенергії, що підтверджує практичне застосування розробок ПЕБ у щоденній діяльності Регулятора.

Віталій Мірошниченко приєднався до USAID ПЕБ у 2019 році як інтерн, а вже через рік отримав підвищення до спеціаліста і став одним з ключових членів газової команди Проєкту. Ми розпитали Віталія про його шлях в енергетику і, зокрема, в Проєкт енергетичної безпеки.

Говоримо про важливу подію, що підвищила рівень громадської довіри до енергетичних ринків України. Державне підприємство «Оператор ринку», за підтримки USAID,  запровадило Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) і посилення боротьби з корупцією. Результатом цих зусиль стала сертифікація антикорупційної системи ДП «Оператор ринку» відповідно до міжнародного стандарту протидії корупції.

Відкриті дані забезпечують рівні та прозорі умови доступу до інформації на енергетичному ринку. Вони сприяють ефективному ухваленню управлінських рішень учасниками ринку. В той же час, відкриті дані допомагають контролювати роботу державних органів і запобігати корупції, покращувати державні сервіси та створювати нові послуги та інструменти. На основі відкритих даних створено десятки онлайн-сервісів та аналітичних модулів, застосунків і чат-ботів, якими користуються мільйони людей щомісяця. Давайте розглянемо, як це працює.

USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) спільно з Міністерством розвитку громад і територій України презентували «Посібник для розробки схем теплопостачання населених пунктів» для майже двох сотень представників галузевих суб’єктів, місцевих адміністрацій, розробників схем теплопостачання та інших зацікавлених сторін.

На відкритті заходу Андрій Ведмідь, директор Департаменту комунальних послуг...

У вересні 2015 року лідери 193 країн-членів ООН ухвалили глобальні «Цілі сталого розвитку» (ЦСР), які набули чинності у січні 2016 року і лежатимуть в основі політики Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) протягом наступних 15 років.

Україна адаптувала глобальні цілі й у вересні 2017 року представила Національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна». 30 вересня 2019 року Президент України видав Указ «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», спрямований на забезпечення досягнення ЦСР та впровадження дієвої системи моніторингу їхньої реалізації.

ЦСР є, по суті, інклюзивним порядком денним, який охоплює цілий комплекс різнобічних питань, тож не дивно, що ту чи іншу діяльність нерідко звіряють на відповідність Цілям.

Наразі об’єднана енергетична система України працює синхронно з Росією, Білоруссю та Молдовою. Лише невелика частина української енергосистеми – Бурштинський енергоострів (БЕО) – фізично поєднана з Європейською енергосистемою. В той же час, БЕО працює відокремлено від ОЕСУ, і у процесі синхронізації з європейською системою його приєднають до ОЕСУ. Підключення до європейської мережі є ключовим у реформуванні енергетичного сектору України, що допоможе балансуванню енергетичної системи та зменшить залежність від Росії. В результаті синхронізації енергосистем українські виробники електроенергії отримають доступ до нових платоспроможних ринків, а українські трейдери та постачальники електричної енергії зможуть диверсифікувати ресурсний портфель, тим самим посилюючи ринкову конкуренцію і забезпечуючи збалансовану роботу різних сегментів ринку електричної енергії України. Що ж дасть синхронізація з європейським енергетичним ринком українському кінцевому споживачеві? Доступ до нових постачальників за конкурентними цінами, а відтак – доступ до надійної та якісної електричної енергії.

Опитування учнів та учениць України, яке провело громадське об’єднання «Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (ГО «Центр «Розвиток КСВ»), показало, що всього 1% опитаних планує пов’язати своє життя з енергетикою. Додайте сюди стереотипні уявлення про те, що енергетика – галузь суто чоловіча і дівчатам в ній не місце, і отримаємо пояснення існуючому у галузі гендерному дисбалансу. Все це впливає на вибір дівчатами енергетичних спеціальностей, і ми отримуємо замкнене коло, в якому стереотипні уявлення призводять до «не-вибору», а «не-вибір» підсилює стереотипи.

29 вересня 2021 року під час круглого столу «Концентрація ринку в торговій зоні Бурштинського енергоострова» експерти USAID Проєкту енергетичної безпеки та Секретаріату Енергетичного Співтовариства презентували аналіз та рекомендації щодо ринкової концентрації на оптовому ринку електроенергії та сприяння його ліквідності, підготовлені на запит Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Жвава дискусія після презентації стосувалася розробки механізмів та підходів для розв‘язання проблеми концентрації на оптовому ринку електроенергії та сприяння підвищенню його ліквідності, а також- можливих заходів для забезпечення конкуренції та стимулювання розвитку ринку.