Відкриті дані забезпечують рівні та прозорі умови доступу до інформації на енергетичному ринку. Вони сприяють ефективному ухваленню управлінських рішень учасниками ринку. В той же час, відкриті дані допомагають контролювати роботу державних органів і запобігати корупції, покращувати державні сервіси та створювати нові послуги та інструменти. На основі відкритих даних створено десятки онлайн-сервісів та аналітичних модулів, застосунків і чат-ботів, якими користуються мільйони людей щомісяця. Давайте розглянемо, як це працює.
З 2011 року в Україні діє Закон «Про доступ до публічної інформації», який визначає порядок здійснення та забезпечення права громадян на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес. Це означає, що широке коло організацій має забезпечувати відкритий доступ до публічної інформації: органи державної влади і місцевого самоврядування, юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів, суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, так само як і юридичні особи публічного права, державні, комунальні підприємства та деякі інші види організацій, що мають на меті одержання прибутку.
Відповідно до Закону, кожен громадянин може надіслати запит на інформацію, і в строк від п‘яти до двадцяти днів (якщо йдеться про надзвичайні обставини – то протягом 48 годин) отримати відповідь. І чим вичерпнішою (повною, систематичною й оперативною) є інформація, що оприлюднюється відповідними суб‘єктами у відкритому доступі, тим меншою є необхідність вдаватися до запитів. Особливо ж – якщо ця інформація оприлюднюється не десь на інформаційних стендах чи в офіційних друкованих виданнях (що теж передбачено законом), а у форматі відкритих даних на офіційних вебсайтах та єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Згідно з тим же Законом «Про доступ до публічної інформації», відкриті дані – це «публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання».
Роль відкритих даних для прозорості енергетичного сектору та користь від їхнього використання продемонструвало тематичне дослідження «Open Data Impact», проведене у 2021 році за сприяння Міністерства цифрової трансформації України та за підтримки USAID/UK Aid Проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» (TAPAS) в Україні. Дослідження мало на меті вивчення окремих кейсів застосування відкритих даних через пряме спілкування з учасниками процесів, а також через аналіз урядових документів та інформації у ЗМІ з метою вивчення практик використання відкритих даних у сфері енергетики та виявлення впливу, який ці дані мають на життя громадян, бізнес і діяльність органів влади.
Аналізувалися відкриті дані від Міністерства енергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Національної енергетичної компанії «Укренерго», Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Відповідно до Закону, перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, так само як вимоги до формату/структури таких наборів даних і періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, Міненерго має публікувати 28 наборів даних. Серед них найбільше переглядів збирають: інформація про атомні електростанції; видобуток та переробка уранової сировини; оцінка результатів фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки; видобуток рядового вугілля державними підприємствами, установами, організаціями та об’єднаннями, що належать до сфери управління Міненерго, та фінансова звітність суб’єктів господарювання державного та комунального сектору економіки.
НКРЕКП, зі свого боку, повинна публікувати десять наборів даних. Три найбільш популярні (що збирають найбільше переглядів) з них, як виявилося, такі: реєстр суб’єктів природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення; ліцензійний реєстр НКРЕКП; реєстр об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії.
Укренерго повинно публікувати 17 наборів даних, включаючи споживання електричної енергії по Україні; фактичний баланс електроенергії; обсяг імпорту/експорту електричної енергії; дані про граничні величини споживання електричної енергії; магістральні мережі об’єднаної енергетичної системи.
Й нарешті, Держенергоефективності має публікувати два набори даних: базу даних енергетичних сертифікатів та реєстр альтернативних видів палива Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Важливо розглянути практичне використання відкритих даних. Щоб з’ясувати це, дослідники звернулись до громадянської мережі «Опора» (створила проєкт «ГазПравда»), аналітичного центру DiXi Group (запустив проєкт «Газотека» й мобільний застосунок «Energy online»), Проєкту «Low Carbon Ukraine» (здійснює моніторинг відкриття ринку електроенергії̈ — MEMO), громадської організації «Save Dnipro» (робить моніторинг генерування електроенергії), Агенції журналістики даних «Texty.org.ua» (реалізувала проєкт з відстеження оперативних даних про запаси вугілля на теплових електростанціях України «Зима близько»), інформаційного хабу про енергетичну сферу Kosatka.media та спеціалізованого видання EXPRO Electricity.
Давайте розглянемо кілька прикладів, як можна використовувати відкриті дані. Скажімо, від 1 серпня 2020 року, коли в Україні відкрили ринок природного газу для населення, побутові споживачі дістали змогу обирати постачальника, наприклад, за ціновим критерієм. Але на вебсайті НКРЕКП немає узагальненої інформації про тарифи постачальників — є лише реєстр ліцензіатів, які отримали ліцензію на постачання та розподіл газу (їх понад чотириста), причому немає окремо списку постачальників газу для населення.
До прикладу, сервіс «Газотека» дозволяє порівняти ціни на газ для побутових споживачів, оцінити потенційну економію, вибрати найкращого постачальника газу, заповнити заявку на зміну постачальника та надіслати її. Дані, які використовує сервіс — це відкритий ліцензійний реєстр НКРЕКП та інформація із сайтів постачальників природного газу, зокрема, щодо тарифів.
А мобільний застосунок Energy online дозволяє перевірити тариф щодо газу та електроенергії для населення та бізнесу, уточнити коректність сум у платіжках, подати скаргу на неправильно виставлений рахунок, порушення стандартів якості, порушення надання послуг, або ж корупційні випадки тощо, а також залишити відгук стосовно компанії та зареєструватися на громадські слухання.
Але не завжди кінцевими користувачами опрацьованих відкритих даних є побутові споживачі.
Скажімо, Моніторинг відкриття ринку електроенергії (MEMO), який висвітлює зміни на оптовому ринку електроенергії після його відкриття у липні 2019 року з використанням відкритих даних НЕК «Укренерго», призначений передусім для органів державної влади (зокрема Міненерго, НКРЕКП, Держенергоефективності), міжнародних організацій (зокрема МВФ, делегації Євросоюзу), учасників ринку (зокрема Укргідроенерго, ДТЕК), зацікавлених у аналітиці процесів і практичних рекомендаціях. Моніторинг роботи ринку допомагає вчасно ідентифікувати бар’єри та проблеми, а це сприяє їх розв’язанню. Відповідно, в кінцевому підсумку Моніторинг сприяє подальшому реформування галузі, а з ним — кращому задоволенню потреб кінцевих споживачів.
А сервіс «Зима близько. Cтеж за запасами вугілля» Агенції журналістики даних «Texty.org.ua» надає оперативну інформацію щодо запасів вугілля на теплових електростанціях України і динаміку їх витрачання/поповнення, що показує (не)виконання плану щодо заповнення станцій.
Ну й, нарешті, спеціалізовані енергетичні видання можуть зацікавити максимально широку аудиторію. Так, сайт Kosatka.media з тематичними розділами «Газ», «Нафта», «Вугілля», «Електроенергія», «Відновлювана енергія», відомий тим, хто потребує актуальних, систематизованих даних у сфері енергетики та їхнього аналізу. Актуальну інформацію можна завжди знайти і на сторінках аналітичного видання EXPRO Electricity, що висвітлює увесь спектр тем, пов‘язаних з електроенергетикою.
Підсумовуючи, відкриті дані сектору енергетики важливі для різноманітних користувачів, включаючи звичайних громадян, бізнес, аналітичні та державні установи. Відкриті дані — це рівні та прозорі умови щодо доступу до інформації на енергетичному ринку. Вони сприяють ефективному ухваленню управлінських рішень учасниками ринку. В той же час, відкриті дані допомагають контролювати роботу державних органів і запобігати корупції, покращувати державні сервіси та створювати нові послуги та інструменти. На основі відкритих даних створено десятки онлайн-сервісів та аналітичних модулів, застосунків і чат-ботів, якими користуються мільйони людей щомісяця.