Про витоки інтересу до енергетики
В мене завжди було багато інтересів, я взагалі ріс дуже допитливою дитиною й цікавився багатьма речами. Безпосередньо до енергетики інтерес у мене з’явився доволі пізно, – напевне, це сталося під час навчання в школі, коли потрібно було визначатися з майбутньою професією. В моєму найближчому оточенні було достатньо людей з енергетичної сфери, тож їхні розповіді значною мірою вплинули на мій інтерес до галузі. А ще мені подобалася математика.
Про улюблені предмети в школі
Cхильності до якогось конкретного предмету чи напряму в мене не було, – всі предмети давались доволі добре. А от що точно було і є – це відчуття людей. Викладач набагато більшою мірою впливав на моє ставлення до предмету, аніж сам предмет. В школі моїми найулюбленішими дисциплінами (їх викладали, відповідно, улюблені вчителі) були математика, історія, українська мова, українська й зарубіжна література. Також мені подобалась фізкультура, – передусім за можливість грати у футбол з друзями, за що ще й додатково ставили оцінку:)
Про вибір вишу і спеціальності
З вибором університету я не вагався, – знав, що хочу вступати в Київський політехнічний інститут (КПІ), оскільки це був найкращий технічний заклад вищої освіти в Україні (як я щиро думав на той час), там до мене навчалося багато моїх знайомих, які й рекомендували туди вступати.
Натомість вибір спеціальності був для мене дуже важким, бо ж я вважав, що обираю те, чим доведеться займатися усе життя. Тепер я розумію, що не потрібно боятися помилитись, адже навчатися треба протягом усього життя, оскільки технології розвиваються і ринок праці постійно змінюється.
Так чи інакше, у внутрішній боротьбі перемогла енергетика, оскільки я був переконаний у перспективності цієї сфери, і я успішно вступив на спеціальність «Енергоефективність та енергетичний менеджмент», про що не шкодую. Але я й зараз щиро вважаю, що система, котра змушує тебе у 16-17 років робити вибір, який вплине на все твоє життя – невірна.
Як обирають кар’єру між газом, електрикою й опаленням?
Ніяк. Якщо цікава енергетика – починають розвиватися в цьому напрямку, і далі вже стає зрозуміло, що подобається більше. Розмежування електрики, газу й тепла доволі умовне, особливо зважаючи на появу нових секторів таких як воднева енергетика або розвиток використання біометану. Крім того, завжди можна змінити спеціалізацію. Я б радше радив визначитися, що саме подобається робити більше: працювати з цифрами, людьми, технікою тощо, – а тоді вже обирати роботу в сфері, яка найбільшою мірою відповідатиме вашим уподобанням.
Про навчання в університеті
На початку навчатися трохи важко, але цікаво. А от далі стає важче, тільки з іншої причини: ти починаєш розуміти, що знання, які тобі дають більшість викладачів, це – застаріла інформація, яка тобі ніколи в житті не знадобиться. В той же час, у нас студент позбавлений можливості формувати свій навчальний план. Так, до навчальної програми включені такі вузькоспеціалізовані дисципліни, як «Асинхронні/синхронні двигуни», «Техніка високих напруг» тощо, які потрібні лише, якщо ти хочеш працювати саме в цій галузі (і якщо промисловість все ще використовує знання з 60-х років минулого сторіччя). Це ж стосується і вимог до креслення руками (покажіть мені того, хто у 21-му сторіччі креслить вручну), чи англійської, яка викладається шляхом вивчення текстів, що не змінюються роками.
Про приємні несподіванки, труднощі й розчарування в процесі здобуття освіти
Найціннішим активом, який я здобув у процесі навчання, стали не знання, а спільнота. Тут я знайшов собі друзів – амбітних людей, які прагнуть розвиватися й досягати висот, а тому мотивують і мене. Ця спільнота людей – зараз єдиний стовп, що робить навчання у виші актуальним. Найбільше розчарування – це, безумовно, якість освіти і ставлення деяких викладачів до студентів. Тут хочу сказати, що ще залишились справді чудові, освічені викладачі, які хочуть навчити, які самі продовжують навчатися і розвиватися. Але, на жаль, таких меншість. Складається враження, що більшість викладачів працюють в університеті, бо нікуди в інше місце їх не візьмуть.
Перший заробіток
Першим підробітком для мене було, напевне, написання курсових та лабораторних робіт іншим студентам. Також якось у 17 років їздив на місяць в Одесу прокладати 35-кіловольтний підземний кабель. Дуже цікавий досвід був. Ми спонтанно з моїм другом вирішили підзаробити грошей влітку, і мій дядько сказав, що зможе це влаштувати, тож ми поїхали на один з об’єктів де він працював, прокладати цей кабель. Коли тягнеш такий кабель по землі, дуже добре розумієш, як працює сила тертя й наскільки вона велика. До цього також додавалась сорокаградусна спека та відсутність чогось живого у радіусі десяти кілометрів. Шматок того кабелю, що я привіз на пам’ять, досі у мене вдома лежить.
І тут з‘явився USAID ПЕБ…
В Проєкт енергетичної безпеки я, насправді, потрапив спонтанно. Я на той час працював на іншій роботі, котра мені не подобалась, тож ми з друзями вирішили піти на ярмарок вакансій, який тоді проходив у КПІ (багато можливостей можна знайти просто в стінах вашого навчального закладу, тож раджу кожному шукати першу роботу паралельно з навчанням). Так от, ми прийшли на ярмарок вакансій, і там був стенд ПЕБ. Я вже тоді знав трохи про USAID, поговорив із представниками ПЕБ і зрозумів, що хочу тут працювати. Подав резюме, успішно пройшов інтерв’ю, і був узятий інтерном в газову команду. У Проєкті я починав з того, що виконував різні типові для інтернів завдання, такі як підготовка презентацій, протоколювання зустрічей тощо. Пізніше, коли я отримав своє перше підвищення, я почав отримувати завдання з викликами, завдяки яким я став більш відповідальним. Зараз я самостійно веду кілька проєктів, слідкую за якістю та своєчасним виконанням робіт. Окрім того, маю свою роль у команді (воднева енергетика), де я – контактна особа з усіх повсякденних завдань, які отримує команда. Найкраще в роботі у ПЕБ – це можливість бути в епіцентрі основних змін, які можуть вплинути на Україну, і спрямовувати свій досвід на їх впровадження.
Цілі й амбіції
Хочу знайти своє місце у житті. Хочу розвиватися сам і допомогти розвиватись країні.
Поради абітурієнтам
Подивіться промову Стіва Джобса для випускників Стенфорду. Основний критерій у виборі освіти й майбутньої роботи: вам має подобатись те, чим ви займатиметеся. Адже гроші можна заробляти на будь-якій роботі, а отримувати задоволення – лише від улюбленої.