Метою цієї аналітичної записки є дослідити використання прямих ліній електропередачі (далі – «прямі лінії») у Європейському Союзі та Україні. Прямою лінією є лінія електропередачі, яка з’єднує ізольований генеруючий об’єкт виробника із ізольованими електроустановками споживача, або лінія електропередачі, яка з’єднує виробника із суб’єктом постачання електроенергії для забезпечення постачання власним спорудам, дочірнім компаніям і визначеним категоріям споживачів. Можливості прямого постачання електроенергії безпосередньо від виробника (зокрема малих і середніх суб’єктів когенерації) є особливо важливими для безперебійного функціонування енергетичної інфраструктури упродовж тривалої енергетичної кризи.
Аналітична записка пропонує огляд правових вимог ЄС до будівництва і використання прямих ліній, та відповідних практик країн-членів ЄС. Водночас записка досліджує вимоги українського законодавства щодо будівництва і експлуатації таких ліній. Нарешті, метою записки є визначення найкращих практик будівництва і використання прямих ліній з метою удосконалення українського законодавства у цій сфері.