Енергетика – стратегічно важлива галузь економіки, від безпечного і стабільного функціонування якої залежить щоденне безперебійне функціонування усіх сфер економіки України.
Енергетична безпека країни – це впевненість у наявності, доступності та можливості стабільно отримувати паливо та енергію належної якості як щодня за звичайних умов, так і у випадку за надзвичайних обставин. Іншими словами, енергетична безпека – це захищеність держави, її громадян та економіки від дефіциту енергії.
Енергетична безпека України – елемент національної безпеки та невід’ємна складова енергетичної безпеки Європи.
Енергетична безпека України є одним з найважливіших елементів національної безпеки і невід’ємною складовою енергетичної безпеки Європи.
Реформи у секторі енергетики, які сьогодні здійснює Україна, мають на меті дати енергетичному комплексу поштовх до розвитку та інтеграції з європейськими комплексами, привести його у відповідність до норм та стандартів ЄС, сформувати повноцінно функціонуючі конкурентні ринки природного газу й електроенергії з прозорим ціноутворенням та належним захистом споживачів.
У 2011 році Україна приєдналася до Європейського Енергетичного Співтовариства, що підтвердило її наміри стати частиною європейського енергетичного ринку та побудувати конкурентний ринок із міцними взаємозв’язками з європейськими сусідами.
Імплементація Україною європейського законодавства та впровадження європейських стандартів сприяють прискоренню позитивних перетворень в енергетичному секторі, зміцненню енергетичної незалежності та підвищенню якості послуг для побутових споживачів.
Європейська інтеграція сприяє зміцненню енергетичної безпеки України
Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, зазначає, що обидві сторони віддані посиленню енергетичної безпеки, сприянню розвиткові належної інфраструктури та посиленню ринкової інтеграції та регуляторної адаптації до ключових елементів acquis ЄС, сприянню енергетичній ефективності та використанню поновлюваних джерел енергії, тощо.
Зважаючи на те, що Угодою передбачено законодавче відокремлення конкурентних видів діяльності (таких як видобуток енергоносіїв, виробництво електроенергії або торгівля ними) від монопольних (транспортування та розподілення електроенергії та газу мережами), Україна здійснила відповідне відокремлення на ринках газу та електроенергії (анбандлінг). Це частина реформ у енергетиці, спрямованих на демонополізацію енергетичних ринків, збільшення конкуренції, забезпечення прозорого постачання енергоресурсів та зміцнення енергетичної безпеки України.
Конкурентний внутрішній енергетичний ринок не може існувати без незалежних регуляторів, які забезпечують імплементацію та виконання обов’язкових правил. Відповідно до Третього енергетичного пакета, національний регулятор має бути незалежним від інтересів галузі та уряду, а регулятори з різних країн ЄС повинні співпрацювати один з одним для сприяння конкуренції, відкриттю ринків, забезпечення ефективного і безпечного функціонування енергетичної інфраструктури. Для того, щоб допомогти різним національним регуляторам співпрацювати та забезпечити безперебійне функціонування внутрішнього енергетичного ринку, ЄС створив Агентство зі співробітництва енергетичних регуляторів (ACER), що є свого роду координаційним центром.
Важливим елементом національної енергетичної безпеки є транскордонне співробітництво. Національні оператори магістральних мереж відповідають за прозорий та недискримінаційний доступ до мереж електроенергії та газу і повинні працювати разом із європейськими колегами для забезпечення оптимального управління мережами ЄС. Це здійснюється через Європейську мережу операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E) та Європейську мережу операторів систем передачі газу (ENTSO-G). Ці оператори розробляють стандарти, щоб допомогти гармонізувати потік електроенергії та газу через системи передачі у різних країнах.
Російська гібридна агресія, необхідність розвитку диверсифікації імпортних енергоресурсів
Питання енергетичної безпеки стало актуальним з моменту незалежності і особливо загострилося з початком російської гібридної агресії проти України. Постійні погрози зриву постачання енергетичних ресурсів з Росії змусили нас принципово по-новому поглянути на питання енергетичної безпеки, яка своєю чергою є необхідною умовою існування держави.
Енергетичні загрози з боку Росії багатоликі. Одна з них – побудований російським «Газпромом» Північний потік-2, мета якого – транспортування газу з Росії до Німеччини в обхід України. На сьогоднішній день цей газопровід очікує на сертифікацію німецьким регулятором. Мета Росії – зменшити роль України у європейському транзиті газу та послабити нашу державу у протидії російській агресії. Для досягнення цієї мети Росія скоротила поставки газу до Європи, що призвело до рекордно високих цін на газ у Європі та серйозних викликів для цьогорічного опалювального сезону.
Зважаючи на постійне політичне маніпулювання Росії своїми енергетичними ресурсами, Україні для посилення власної енергетичної безпеки вкрай важливо диверсифікувати енергоресурси та зменшити імпортозалежність. Саме тому Україна продовжує втілювати політику, спрямовану на диверсифікацію поставок енергоресурсів: ми продовжуємо купувати природний газ для власних потреб тільки у Європі та водночас впроваджуємо заходи для інтеграції національної енергомережі до європейських мереж операторів систем передачі електроенергії та газу.
Розвиток власних енергоресурсів
Указом Президента України від 2 грудня 2019 року № 874.2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки» передбачена актуалізація положень Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року і перегляд Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, ефективність, конкурентоспроможність», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 605-р, та заходів щодо її реалізації з урахуванням загроз, визначених Стратегією національної безпеки України, та міжнародних зобов’язань України в енергетичній сфері.
Електроенергетика і відновлювана енергетика
1 липня 2019 року Україна запустила новий Оптовий ринок електричної енергії (ОРЕ). За старою моделлю ринку відбувалося державне регулювання цін для всієї системи: від виробництва (крім теплової генерації) до кінцевих споживачів. Це створювало передумови для політичних, інвестиційних та корупційних ризиків, включаючи зловживання монопольним становищем. Нова ринкова модель сприяла розвитку конкуренції серед постачальників електроенергії та дозволила поки що тільки непобутовим споживачам обирати свого постачальника на конкурентних засадах.
Читайте також: Інтеграція української та європейської енергомереж: що це дасть Україні?
Накопичення енергії
У вересні 2021 року відбулося підписання пакету угод для підтримки реалізації інвестиційного проєкту «Україна – Підвищення стійкості енергосистеми для європейської інтеграції енергомережі», яка передбачає встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії в ПрАТ «Укргідроенерго» (УГЕ). Загальна вартість проєкту – 249 мільйонів доларів США.
Концепція та дизайн проєкту базуються на найсучаснішій технології комбінованої роботи наявних гідроагрегатів УГЕ та систем накопичення енергії (СНЕ) для забезпечення швидкого реагування на відхилення частоти та потужності в ОЕС України, що дозволить подовжити ресурс роботи гідроагрегатів, скоротити операційні витрати та в цілому покращити надійність української енергосистеми.
На кожній гідроелектростанції «Укргідроенерго» будуть встановлені сонячні фотоелектричні установки для забезпечення власних потреб та зменшення операційних витрат УГЕ на місцях.
16 листопада 2021 року український парламент прийняв у першому читанні проєкт закону, що регулює діяльність з накопичування енергії – Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії.
Відновлювана енергетика
Україна має потужний потенціал у виробництві відновлюваної енергії – за різними оцінками це біля 70 мільйонів тонн нафтового еквівалента на рік. Ми маємо один із найбільш динамічних за зростанням ринків ВДЕ в Європі. За даними Державного офісу з залучення і підтримки інвестицій UkraineInvest, сума іноземних інвестицій в проєкти відновлюваної енергетики в Україні за останні два роки склала близько $1,15 млрд.
Високий рівень «зеленого» тарифу в Україні створює для споживачів надлишкове цінове навантаження. Крім того, функціонування великих електростанцій з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), особливо тих, що виробляють електроенергію з енергії Сонця, вітру, характеризується різко змінними режимами роботи в складі Об’єднаної енерге- тичної системи (ОЕС) України. Це призводить до додаткових витрат на диспетче- ризацію електростанцій та підтримання резервних потужностей для регулювання режимів роботи електростанцій, які використовують енергію Сонця, вітру. А наявність достатніх обсягів резервних енергогенеруючих потужностей для підтримання балансу між попитом і пропозицією на ринку електричної енергії є важливим фактором надійної та безпечної роботи ОЕС України.
На зміну форми підтримки виробників за «зеленим» тарифом прийшла аукціонна модель. Нові підходи мають збалансувати інтереси споживачів електричної енергії та інших учасників ринку, забезпечивши подальший розвиток відновлюваної енергетики та зменшивши зростання фінансового навантаження на кінцеву ціну електричної енергії.
Вас також можуть зацікавити: Тарифи на електроенергію з ВДЕ в Україні були б набагато нижчими, якби застосовувались аукціони
Газ власного видобутку
Україна використовує близько 30 млрд куб. м природного газу щороку. Більша частина — газ власного видобутку, який покриває 65-70% від всіх потреб.
Щодоби Україна видобуває близько 50 млн куб. м газу. Найбагатші на газ в Україні дві області — Харківська та Полтавська, розташовані у Східному нафтогазоносному регіоні. Харківська область забезпечує 46% усіх потреб України у природному газі, а Полтавська — 42%. Решта видобутку припадає на Західний та Південний регіони.
Оскільки споживання змінюється залежно від сезону та погоди, не весь видобутий газ споживається одразу. Частина потрапляє до підземних сховищ газу (ПСГ). Управляє вітчизняною системою підземного зберігання газу Оператор газосховищ України. Загальна потужність усіх газосховищ на материковій частині України становить 30,95 млрд куб. м та є найбільшою в Європі.
Імпорт природного газу
Україна — транзитна країна, через яку Росія транспортує газ до європейських країн. Відповідно, газотранспортна система України сполучена з системами Росії, Білорусі, Угорщини, Польщі, Словаччини, Румунії та Молдови.
Сьогодні в Україні працюють сотні газових трейдерів, серед яких і європейські компанії, десятки компаній видобувають газ, запрацювала енергетична біржа, впроваджено добове балансування, здійснюється імпорт газу з Європи та створено передумови для формування газового хабу.
Розвиток водневої енергетики
Нещодавно ЄС визнало Україну пріоритетним партнером у реалізації Водневої стратегії для кліматично нейтральної Європи до 2050 року. Наразі вже ведеться робота над розробкою Водневої стратегії України та проводиться оцінка можливості використання української газотранспортної системи для транспортування водню до країн ЄС.
Тож, підвищення стійкості енергосистеми для інтеграції до європейської енергетичної системи, розвиток здорової конкуренції на енергетичному ринку України, інвестиції у сучасні екологічно чисті енергетичні технології – це запорука розвитку енергетичного сектору та енергетичної безпеки держави.
Стратегія енергетичної безпеки України
4 серпня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв Стратегію енергетичної безпеки України до 2025 року.
Як зазначено у документі, енергетична безпека України нерозривно пов’язана з успішністю євроінтеграції, синхронізацією українських енергосистем та ринків з європейськими, сталим та прозорим розвитком сектору енергетики.
Стратегія містить детальний перелік загроз енергетичній безпеці України, основними ж є наcтупні:
- синхронізація української енергосистеми з російською
- завершення будівництва та сертифікація “Північного потоку – 2”
- застаріла енергетична інфраструктура України
- висока частка імпорту енергоресурсів
Основними завданнями Стратегії є, зокрема, припинення імпорту електроенергії з Російської Федерації та Республіки Білорусь та проведення протягом 2022 року випробувань в режимі відокремленої роботи Об’єднаної енергетичної системи України, і фізичне відокремлення від електричних мереж Російської Федерації та Республіки Білорусь; синхронізація режимів роботи Об’єднаної енергетичної системи України та Європейського об’єднання операторів системи передачі електроенергії.
Стратегія також передбачає:
- незалежність держави у формуванні та реалізації внутрішньої та зовнішньої політики у сфері енергетики;
- забезпечення реалізації національних інтересів, що на практиці означає, зокрема, запобігання посиленню залежності України від зовнішніх постачальників;
- забезпечення належного рівня диверсифікації енергетичних ресурсів та технологій;
- зростання обсягів видобування природного газу та інших видів енергоресурсів;
- запровадження дієвих механізмів державно-приватного партнерства для забезпечення енергетичної безпеки;
- започаткування постійно діючого формату Україна – ЄС та Україна – НАТО з обговорення питань забезпечення регіональної енергетичної безпеки та створення нормативно-правової бази та розроблення плану дій щодо повернення активів та ресурсів паливно-енергетичного комплексу, що були захоплені внаслідок тимчасової окупації Російською Федерацією частини території України;
- координацію зовнішньоекономічного співробітництва для підтримки конкурентоздатності українського енергетичного сектору на світових ринках, диверсифікацію джерел та маршрутів постачання енергоресурсів.
Де навчають профільних фахівців?
Спільно з Приазовським державним технічним університетом (ПДТУ), USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) реалізує дві профільні освітні програми: «Енергетична безпека» для бакалаврів та «Енергетична незалежність» для магістрів.
Фахівці з ПДТУ підготували електронні підручники «Енергонезалежність» та «Енергобезпека та енергоефективність». Використовувати підручник можуть студенти всіх електроенергетичних та теплоенергетичних спеціальностей закладів вищої освіти України, аспіранти, науковці у сферах проєктування та експлуатації систем електропостачання підприємств, фахівці енергетичних компаній, та всі зацікавлені у зміцненні енергетичної безпеки України.