Три посадовця розповіли про життя та роботу цієї воєнної зими в Україні
Олена Яковчук – директорка середньої школи № 3 у Чернігові, великому місті, розташованому приблизно за 140 кілометрів на північ від Києва, столиці України. Олена відповідає за майже 2 000 студентів і починає свої дні з щоденної рутини.
Вона читає новини. Перевіряє рівень заряду своїх електронних гаджетів і павербанків. Потім вона телефонує сторожу школи, щоб запитати про ситуацію з електроенергією в
школі.
«Здебільшого ми маємо електроенергію по три години, – пояснює Олена. «Перебої з теплопостачанням також впливають на наші класи», температура у приміщеннях школи
іноді падає до 10 градусів за Цельсієм . Крім того, учні та персонал повинні регулярно переміщатися у шкільне укриття. «Ми майже щодня чуємо сирени повітряної тривоги. Така тривожність має когнітивний вплив [на наших студентів]».
Повномасштабна війна Путіна проти України порушила кожен аспект життя приблизно 44-мільйонного населення України.
І тепер, коли настала зима, сили Кремля використовують низьку температуру та короткий світловий день як зброю – спрямовують свій вогонь проти електричних та теплових мереж, які живлять українські будинки, лікарні, школи, підприємства, постачальників комунальних послуг та укриття для надзвичайних ситуацій.
Це включає і школу Олени в Чернігові, місті, яке сильно постраждало від російської окупації в перші тижні війни, і зараз продовжує регулярно зазнавати артилерійських та ракетних обстрілів.
Щойно Україна змінила хід війни на свою користь, Росія почала атакувати її інфраструктуру
Оскільки Україна переломила хід подій на полі бою, звільнивши значні ділянки своєї території на сході та півдні, Кремль зосередив свій вогонь на тому, щоб завдати якомога більше шкоди цивільному населенню України.
З початку жовтня крилаті ракети, артилерійські снаряди та озброєні безпілотники обрушилися на міста України, тимчасово позбавляючи мільйони мешканців електроенергії, опалення, води та інших життєво важливих послуг.
Напередодні Нового року, коли українці мали б мирно та безпечно святкувати, Росія випустила понад 20 крилатих ракет по містах України, убивши одну людину та поранивши понад десяток людей.
Це сталося після потужних ударів 29 грудня, коли Кремль випустив 69 ракет по Україні, а сирени повітряної тривоги лунали в Києві більше п’яти годин. Раніше, 16 грудня, Кремль завдав ударів по містах у дев’яти областях України, в результаті чого загинуло щонайменше троє мирних жителів, а Київ і Харків, два найбільших міста України, залишилися без світла на більшу частину дня. В останні місяці такі атаки стали вже звичним явищем.
Повітряні атаки Кремля є особливо руйнівними, оскільки відбуваються в холодні зимові місяці. Середня температура грудня в Києві коливається від -6 до 0 за Цельсієм.
Хоча USAID та інші донори надали пов’язану із зимою гуманітарну допомогу понад 630 000 українців, потреби все ще величезні.
Оскільки доступ до енергії є питанням життя чи смерті, USAID та інші донори постачають електрогенератори, щоб задовольнити потреби, коли електропостачання припиняється через удари Росії, часто на довгі періоди часу.
USAID доставило 1 415 генераторів у 22 області України, і ще багато генераторів у дорозі – це лише один із елементів комплексних зусиль USAID для підтримки українців. Ці генератори живлять школи, лікарні, об’єкти теплопостачання, центри розміщення переміщених осіб, системи водопостачання та інші важливі комунальні служби.
Чернігівська школа Олени – одна з багатьох в Україні, які отримали генератор від USAID. Генератор забезпечує резервне джерело живлення для шкільних класів, а також її котлів опалення та каналізаційної системи. «Така допомога USAID школі надзвичайно важлива», – пояснює вона.
У той час як електрогенератори допомагають закривати прогалини цієї зими, енергетики України героїчно намагаються відновлювати електропостачання після атак Росії.
«Енергетичний фронт став нашою щоденною роботою»
Василь Деревицький є директором СП «Київські теплові мережі» – енергетичного комунального підприємства, що налічує 38 бригад, які працюють над усуненням пошкоджень тепломереж Києва. Комунальне підприємство є дочірньою компанією КП «Київтеплоенерго» (КТЕ), однієї з найбільших муніципальних теплопостачальних компаній в Європі.
Наразі бригади Василя реагують на випадки пошкоджень, кількість яких сягає 40 щодня, часто працюючи у той час, коли на місто падають російські ракети. «Працювати під [загрозою] ракетного обстрілу надзвичайно складно, – каже Василь. – Однак ми розуміємо нашу відповідальність та дбаємо про наших споживачів».
«Київські теплові мережі» вже замінили 11 кілометрів труб системи опалення у Києві, відбудовуючи інфраструктуру, що була пошкоджена внаслідок російських ракетних обстрілів, та відновлюючи постачання тепла й гарячої води для понад 22 тис. мешканців міста. USAID надала труби для системи опалення як частину обладнання на суму 55 мільйонів доларів США, щоб допомогти Україні ремонтувати та обслуговувати енергетичну інфраструктуру.
«Уряд США надав труби та відповідне обладнання на суму 1,3 мільйонів доларів США, що дало змогу місту відновити теплопостачання для понад 22 тис. мешканців, – пояснює Василь. – KTE висловлює щиру подяку USAID та його Проєкту енергетичної безпеки за чітке розуміння потреб енергетичного сектору та за якість наданої ними підтримки».
«Ми розуміємо цю відповідальність, – додає він. – Ми робимо це щодня, щоб продовжувати теплопостачання в домівки. Енергетичний фронт став нашою щоденною роботою».
Комунальники знаходяться на своїй передовій, усуваючи пошкодження життєво важливої інфраструктури в Україні / USAID
«Справа честі кожного з нас – стійко переносити труднощі кровопролитної війни та чесно виконувати свою роботу»
Місто Вінниця є обласним адміністративним центром у центрально-західній частині України. Хоча ніде в Україні не є безпечно, місто стало домом для великої кількості людей, які тікають із районів активних бойових дій на сході та півдні країни. Таким чином, на центральне теплопостачальне підприємство «Вінницяміськтеплоенерго» покладено додаткову відповідальність.
До війни, – згадує Тетяна Балибюк, заступниця генерального директора підприємства з інвестиційної діяльності, – населення міста Вінниця становило понад 370 тис. людей, але військова агресія росії спричинила масове переселення українців … Кількість мешканців міста зросла на десятки тисяч людей».
Ліворуч: Тетяна Балибюк, заступниця генерального директора «Вінницяміськтеплоенерго» з інвестиційної діяльності. Праворуч: Розпакований новий генератор / Фото Тетяна Балибюк; USAID
«Вінницяміськтеплоенерго» не вперше стикається з труднощами. Коли у 1991 році Україна стала незалежною державою, Вінниця, як і більша частина країни, успадкувала застарілі енергетичні об’єкти, побудовані за радянських часів. Впродовж останніх двох десятиліть Вінниця дала поштовх ефективнішому виробництву енергії. «Це дало змогу значно зменшити нашу залежність від імпорту російського газу та знизити викиди вуглецю», – пояснює Тетяна.
Ситуація тільки ускладнилась, коли російські збройні сили націлились на інфраструктуру міста. Тетяна та її колеги працюють цілодобово, щоб усе функціонувало. Окрім ремонту інфраструктури теплопостачання, «Вінницяміськтеплоенерго» допомагає розчищати завали після атак, наприклад, коли у липні російська крилата ракета вбила 28 мирних жителів Вінниці.
USAID зробило внесок у обладнання, включно з 32 дизель-генераторами та найсучаснішим екскаватором, необхідним для вивезення уламків та ремонту пошкоджених труб системи теплопостачання. «Ми надзвичайно вдячні USAID за надання високотехнологічного обладнання», – каже Тетяна.
Вона додає: «[Енергетики] відчувають, що те, з чим ми зараз зіткнулися, лише зміцнює нас і робить сильнішими. Важливу роль у цьому відіграє міжнародна підтримка, зокрема підтримка від USAID, яка допомагає задовольняти потреби енергетичного сектору».
Про авторів
Джозеф Ларсен – старший радник з комунікацій Представництва USAID в Україні. Анджела Ракер – письменниця та редакторка USAID у Вашингтоні. Команда з комунікацій USAID Проєкту енергетичної безпеки також зробила внесок у цю публікацію.