7 липня USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) спільно з Держенергоефективності України, представниками громад, бізнесу та інших зацікавлених сторін взяв участь в круглому столі, організованому Хмельницькою обласною військовою адміністрацією, з метою обговорення питання розробки Регіональної програми забезпечення енергетичної ефективності Хмельницької області, зокрема питань створення системи енергетичного менеджменту та підготовки конкретних проєктів.
Директорка департаменту розвитку будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької ОВА Віра Бригадир зазначила, що місцеві громади повинні розв’язувати питання зменшення споживання енергії, обліку витрат на енергоносії, запровадження заходів із забезпечення енергетичної ефективності та використання потенціалу енергоощадження. Зважаючи на важливість енергетичної безпеки та раціонального використання наявних ресурсів, система енергетичного менеджменту все частіше стає невіддільною складовою загальної системи ефективного управління бюджетними та комунальними секторами громади.
В контексті управління громадою енергоменеджмент важливий, оскільки витрати на енергопостачання громадських будівель складають від 5% до 20% місцевого бюджету в залежності від кількості таких будівель та їх призначення. Ці кошти можуть бути значно зекономлені завдяки впровадженню заходів з енергоефективності в рамках Регіональної програми забезпечення енергетичної ефективності (РПЗЕЕ) Хмельницької області.
Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва зазначила, що питання впровадження енергоефективних заходів надзвичайно важливе, а тому вже зараз місцеві громади повинні займатись розробкою проєктів з енергоефективності та підготовкою фахових енергоменеджерів, які працюватимуть на місцях.
Ганна Замазєєва подякувала USAID ПЕБ за підтримку, яку Проєкт надає енергосектору України, високу професійність та фаховість в співпраці, зокрема від фінансування окремих проєктів до експертних рекомендацій щодо відбудови об’єктів енергетичного сектору. Вона повідомила, що для забезпечення енергетичної незалежності та енергетичної безпеки місцевих громад 11 квітня 2023 р. був створений по суті перший фінансовий інструмент – Фонд декарбонізації та енергетичної трансформації України, який наповнюватиметься від податків СО2. Ці гроші будуть направлені на потреби муніципалітетів, територіальних громад, бізнесу та населення для впровадження заходів з енергоефективності, для розвитку відновлюваної енергетики (ВДЕ) та альтернативних видів палива.
Заступник керівника USAID ПЕБ Вадим Вірченко повідомив, що Проєкт підтримує Хмельницьку область з перших кроків розробки РПЗЕЕ, концепцію якої було затверджено у квітні 2023 року. Поточний етап розробки програми – ініціювання та розробка енергоефективних проєктів, які включають малу та середню когенерацію, утилізацію скидного тепла, використання енергетичного потенціалу стічних вод, але не обмежуються лише цим.
«Ми хотіли б бачити створення системи енергоменеджменту в Хмельницькій області з метою ініціювання енергоефективних проєктів та залучення інвестицій для їхньої успішної реалізації», – додав Вадим Вірченко.
Інше важливе питання, яке акцентував представник USAID ПЕБ, це взаємодія енергетичних планів місцевих громад та РПЗЕЕ. Адже РПЗЕЕ спирається, з одного боку, на енергетичні плани громад, а з іншого боку – задає пріоритетні напрямки розробки місцевих енергетичних планів. Тому РПЗЕЕ – це важливий інтегрувальний документ, який узагальнює проєкти місцевого рівня і включає проєкти та заходи регіонального рівня.
USAID ПЕБ своєю чергою продовжуватиме надавати підтримку, співпрацюючи в цьому з Держенергоефективності. Крім того, в рамках донорської допомоги USAID ПЕБ у 4 громадах Хмельницької області планує поставити вісім когенераційних установок (КГУ) для покращення стійкості систем теплопостачання та об’єктів критичної інфраструктури.
Керівниця напрямку теплопостачання USAID ПЕБ Діана Корсакайте зазначила, що USAID ПЕБ надає багатомільйонну підтримку підприємствам теплокомуненерго та органам місцевого самоврядування, в тому числі Хмельницької області. І ця підтримка продовжуватиметься. Намір встановити вісім КГУ – частина великої програми з встановлення в 19 населених пунктах України когенераційних установок потужністю 22 МВт.
Діана Корсакайте повідомила, що USAID ПЕБ поступово відновлює надання технічної підтримки сектору теплопостачання України, зокрема в частині планування теплогенеруючих підприємств та розробки інвестиційних проєктів. «Ми очікуємо, що протягом циклу розробки Регіональної програми забезпечення енергоефективності Хмельницької області USAID ПЕБ матиме можливість долучитись і до розробки попереднього техніко-економічне обґрунтування одного – двох проєктів в рамках імплементації даної програми» – додала Діана Корсакайте.
Експерт USAID ПЕБ Євген Нікітін розповів у презентації про поточний стан та особливості Регіональної програми забезпечення енергетичної ефективності (РПЗЕЕЕ) Хмельницької області, а також про можливості впровадження малої розподіленої генерації як перспективного шляху забезпечення стійкості та енергетичної ефективності населених пунктів.
За аналізом USAID ПЕБ, всі регіональні програми енергоефективності, розроблені у 2010 – 2015 рр. відповідно до методики, стосуються бюджетної сфери, переважно будівель. Таким чином відсутні програми й методики, у яких комплексно розглядається енергетична ефективність області (генерація, транспортування та споживання різних видів енергії) і розробка комплексних програм забезпечення енергоефективності надзвичайно важлива.
Розроблена концепція РПЗЕЕ Хмельницької області:
- базується на цілісному підході до секторів генерації та споживання енергії (електро-, тепло-, газопостачання, комунальна інфраструктура, промисловість, сільське господарство, інші сектори), виявленні та використанні міжсекторні синергії з пріоритетністю розробки мультиефективних проєктів;
- визначає фінансове та ресурсне забезпечення для кожного проєкту РПЗЕЕ, включаючи банківське фінансування, власні кошти суб’єктів господарювання, державно-приватне партнерство, ЕСКО-схеми);
- враховує особливості умов воєнного часу та важливість критерію стійкості енергопостачання.
За словами Євгена Нікітіна, ключова роль у наповненні РПЗЕЕ конкретними проєктами належатиме органам місцевої влади, тому активізація локальних громад критично важлива. На поточному етапі вже створена база даних енергоефективних проєктів, яку потрібно наповнювати.
Основні технічні напрямки реалізації РПЗЕЕ відповідно до затвердженої концепції:
- підвищення енергоефективності будівель, переважно бюджетної сфери;
- створення регіональної мережі малої розподіленої когенерації та зміцнення стійкості регіонального електрозабезпечення;
- енергоефективна трансформація систем теплозабезпечення населених пунктів, включаючи централізоване теплопостачання. Збільшення частки електроопалення з використанням електричних котлів, теплових насосів та теплових акумуляторів;
- використання скидної теплової енергії та дальнє транспортування теплової енергії від Хмельницької атомної електростанції;
- виробництво енергії з твердих побутових відходів (ТПВ) та звалищного газу з полігонів ТПВ;
- створення енергетично екологічних комплексів на каналізаційних очисних спорудах для виробництва біопалива з мулових осадів;
- створення стійкої регіональної сонячної електричної генерації шляхом комбінації СЕС і балансувальної малої когенерації на природному газі;
- впровадження КГУ та котлів на біопаливі;
- створення енергетичних плантацій та регіонального ринку біопалива.
В рамках розробки РПЗЕЕ Хмельницької області когенерація розглядається як ключовий проєкт забезпечення стійкості енергопостачання та енергетичної ефективності, оскільки виробництво електричної енергії та тепла під час окремих технологічних циклів потребує значної кількості первинної енергії, на відміну від когенерації, коли вироблення електричної енергії та тепла відбувається під час одного технологічного циклу і відтак потреба в первинній енергії знижується на 10% – 30%.
Як інструмент забезпечення енергетичної незалежності та сталості енергопостачання, мала розподілена генерація може бути встановлена на котельнях системи централізованого постачання, системах автономного теплопостачання, малих стабільних енергетичних комплексах у складі сонячних електростанцій та КГУ. При цьому, як зазначив Євген Нікітін, когенерація буде ефективною для використання в умовах війни, а також і після її завершення. Варто зазначити, що деякі теплокомуненерго Хмельницької області вже мають успішний досвід використання КГУ як для забезпечення власних потреб, так і для населених пунктів та об’єктів критичної інфраструктури. Відповідно до змін в законодавстві, прийнятих в першій половині 2023 року, теплогенеруючі підприємства відтепер також мають можливість продавати надлишок електричної енергії в мережу.
Учасники круглого столу, метою якого була активізація та зацікавленість місцевих громад Хмельницької області у розробці енергоефективних проєктів, обговорили також питання організаційно-правового забезпечення та методичних аспектів створення місцевих систем енергетичного менеджменту, державно-приватного партнерства, залучення міжнародних фінансових коштів та енергосервісних контрактів (ЕСКО-схеми) як джерел фінансування реалізації проєктів тощо.
Регіональна програма забезпечення енергетичної ефективності Хмельницької області буде розглядатись як пілотний проєкт для масштабування в інших областях України.