5 жовтня USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) спільно з Хмельницькою обласною військовою адміністрацією провів круглий стіл для обговорення питань енергоефективності Хмельниччини, створення системи енергетичного менеджменту та активізації огляду напрямків діяльності громад щодо ініціювання та впровадження енергоефективних проєктів у рамках підготовки Регіональної програми енергоефективності Хмельницької області (далі – Програма).
Як зазначив Олександр Шевчук, регіональний енергетичний менеджер Хмельницької області, сьогодні, в умовах обмеженості ресурсів, місцеві громади повинні розв’язувати складні питання, такі як зменшення енергоспоживання, забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, обліку витрат на енергоносії та використання потенціалу енергоощадження. Зважаючи на пріоритетність для органів місцевої влади питань енергетичної безпеки та раціонального використання наявних енергетичних ресурсів, система енергетичного менеджменту займає місце невіддільної складової загальної системи ефективного управління бюджетними та комунальними секторами кожної громади.
Діана Корсакайте, керівниця напрямку централізованого теплопостачання USAID ПЕБ розповіла, що при розробці Програми ключова роль належить місцевим громадам. Тому їхня активність є визначальним фактором практичної цінності майбутньої Програми.
Експертка повідомила, що за ініціативою Хмельницької ОВА та при підтримці USAID ПЕБ були організовані виїзні засідання робочої групи з розробки Програми за участю заступника голови Хмельницької ОВА, енергетичного менеджера, експерта USAID ПЕБ і науковців та бізнесу.
Виїзні засідання вже були проведені в 9 великих громадах Хмельницької області. З громадами Старокостянтинова, Шепетівки, Славути, Полонного, Ізяслава, Дунаївців, Кам’янець-Подільського, Городка та Ярмолинців відбулись обговорення енергоефективних проєктів, які знаходяться на різних стадіях реалізації, а також нових проєктних ідей та схем їх реалізації.
USAID ПЕБ вже надає допомогу для впровадження восьми когенераційних установок, які підвищуватимуть енергоефективність великих населених пунктів Хмельницької області. Крім того, USAID ПЕБ допомагатиме місцевим громадам залучити різні джерела фінансування для реалізації заходів в рамках енергоефективних проєктів.
Також в процесі розробки Програми USAID ПЕБ приділяє увагу створенню та розвитку інституційної спроможності регіональної системи енергетичного менеджменту. В Хмельницькій області вже призначений енергетичний менеджер, на якого покладено інтегрувальні та координаційні функції для активізації роботи системи енергетичного менеджменту місцевих громад.
Олександр Шпак, Доцент кафедри машин і апаратів, електромеханічних та енергетичних систем ХНУ, презентував пілотний проєкт мікромережі університету. Експерт першочергово розповів про переваги енергомережі, зокрема такі як:
- простота інтеграції відновлюваних джерел енергії,
- само відновлюваність системи,
- забезпечення умови безперебійного постачання електроенергії;
- низька вартість розгортання мережі;
- підвищення ефективності енергомережі шляхом інтелектуального управління генерацією та енергоспоживанням.
«Розвиток енергетики сьогодні визначається новими технологіями. Це децентралізація, демократизація, диджиталізація та декарбонізація енергозабезпечення. Мікрогрід дозволяє всі ці складові сучасних технологій впровадити на мікрорівні», – сказав Шпак. Склад мікромережі ХНУ відповідно до проєкту включає когенераційну установку потужністю 140 кВт, яку передає університету USAID ПЕБ, сонячні електростанції потужністю 263,5 кВт (на першому етапі), дизельну електростанцію потужністю 100 кВт, газову котельню потужністю 3900 кВт, власні кабельні лінії потужністю 0,4 кВ, власні оптоволоконні лінії зв’язку, комп’ютерну мережу, інтелектуальні прилади обліку енергоресурсів, інтелектуальні системи збору та обробки інформації (SCADA), управління та енергомоніторингу, а також диспетчерський пункт управління та моніторингу мікромережі університету.
Аналогічні рішення зі створення мікромереж є актуальними й для громад та населених пунктів. Експерт рекомендував на першому етапі створювати мікромережі на об’єктах критичної інфраструктури, таких як лікарні, навчальні заклади, пенітенціарні установи, будинки-інтернати, пансіонати, та промислові та комунальні підприємства.
«Громадам слід зосередитись на розбудові об’єктів генерації різних видів, в першу чергу ВДЕ, КГУ на котельнях, міні-ГЕС, біогазових установок, перероблення сміття в енергію, які виробляли б електроенергію в кількості, не меншій від споживаної даним населеним пунктом. Це забезпечить їх енергонезалежність і енергоефективність», – зазначив Олександр Шпак.
Олександр Душенько, директор одного із місцевих теплопостачальних підприємств розповів, що наразі команда займається питанням вводу в експлуатацію когенераційної установки, побудованої протягом попереднього опалювального періоду. «Побудована КГУ потужністю 500 кВт дуже добре себе показала в періоди відключення міста від електроенергії. Зараз підприємство планує встановити КГУ потужністю 1 МВт, яку планує передати місту USAID ПЕБ. Також вже завершена розробка проєкту будівництва мереж для з’єднання когенераційних потужностей з власними споживачами (котельнями). Після проходження експертизи та отримання необхідних погоджень підприємство сподівається до початку морозів провести роботи з прокладання кабелю та живлення основних котелень міста», – розповів комунальник. Таким чином, підприємство планує забезпечити власну енергонезалежність під час можливих екстрених відключень електроенергії зимою. Крім того, застосування когенерації дозволить використовувати електроенергію зі значно меншою собівартістю генерації та зекономити значні бюджетні кошти.