USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) розпочав проведення серії заходів про когенераційні установки для підприємств теплопостачання, аби забезпечити стабільне проходження прийдешнього опалювального сезону.
«Цього року USAID ПЕБ планує надати 41 таку установку 19 містам України, що дозволить забезпечити аварійне електроживлення об’єктів теплокомуненерго та гарантоване постачання тепла для понад 600 тисяч громадян», повідомила керівниця напрямку теплопостачання USAID ПЕБ Діана Корсакайте. Крім того, USAID ПЕБ співпрацює з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, НКРЕКП та Держенергоефективності щодо вдосконалення законодавства та регуляторної бази в частині використання когенераційних установок теплопостачальними підприємствами та забезпечення безперебійного постачання тепла споживачам України, особливо в умовах війни.
Перший вебінар, який проходив 9 серпня, був присвячений темі введення в експлуатацію когенераційних установок (КГУ) у стислі терміни. Представники теплопостачальних підприємств зі всієї України розглянули проблемні питання технічного, юридичного, фінансового характеру, які виникають в процесі встановлення КГУ. До них відносяться:
– отримання технічних умов на приєднання до електромереж;
– підготовка проєктної документації;
– закупка допоміжного обладнання;
– встановлення вузлів обліку та механізми фінансування цих заходів;
– необхідність отримання ліцензії з виробництва електроенергії на КГУ для власних потреб і відпуску електроенергії в Об’єднану енергетичну систему (ОЕС) України тощо.
Досвідом розв’язання згаданих питань поділились керівники теплопостачальних підприємств з Вінницької, Чернівецької та Хмельницької областей, які вже стикалися з ними на практиці та можуть запропонувати колегам з інших областей варіанти їх вирішення.
Генеральний директор місцевого комунального підприємства із Вінницької області Максим Білик розповів про застосування комплексних ефективних рішень, які є вкрай важливими та дозволять якнайшвидше реалізувати проєкти з використання КГУ на теплопостачальних підприємствах – від забезпечення потреби в КГУ і до подальшого її будівництва та експлуатації. Він розповів, що компанія вже понад 10 років здійснює експлуатацію КГУ на одному з об’єктів підприємства, яка виробляє електроенергію для власних потреб, і яка під час експлуатації довела свою ефективність і надійність роботи.
Олександр Душенко, директор місцевого комунального підприємства із Хмельницької області, яке в грудні 2022 року запустило когенераційну установку, порадив колегам починати з використання КГУ для забезпечення потреб підприємства в енергозабезпеченні, а вже окремо розробляти проєкт з під’єднання когенераційної установки до мереж оператора систем розподілу електроенергії. На його думку, такий порядок дій дасть можливість теплопостачальним підприємствам швидше залучити в роботу КГУ, і паралельно з цим розв’язувати питання розробки проєктної документації та отримання погодження на підключення КГУ до електромережі. Він розповів, що з моменту прийняття рішення підприємством про придбання КГУ і до запуску пройшло 52 дні. Паралельно протягом декількох місяців комунальне підприємство займалось питанням підключення КГУ до електромереж та живлення об’єктів критичної інфраструктури.
Набір практичних рішень та рекомендацій, озвучених учасниками дискусії по кожному блоку питань, дозволив оцінити тепловикам переваги та недоліки різних варіантів дій з пришвидшення процесу введення в експлуатацію КГУ. Адже усі розуміють важливість когенерації для забезпечення сталого теплопостачання під час прийдешнього опалювального сезону, до початку якого залишилося не так вже і багато часу.
Під час другого вебінару, який відбувся 16 серпня, учасники розглянули взаємодію виробників КГУ, постачальників та теплопостачальних підприємств – отримувачів КГУ в процесі постачання установок, інсталяції та проведення пусконалагоджувальних робіт.
Євген Химорода, директор компанії – постачальника, назвав три етапи, які займають найбільше часу в процесі підключення КГУ. Це отримання технічних умов від оператора систем розподілу електроенергії на приєднання до електромережі та від оператора систем розподілу газу та приєднання до газових мереж, а також підготовки оцінки впливу на довкілля та інших подібних заходів для об’єктів великої потужності, що потребує проведення громадських слухань. «Може бути така ситуація, коли обладнання вже на місці, а технічних умов ще немає. Це затримує підключення КГУ, тому концентруватись потрібно першочергово на цих питаннях», – сказав Євген Химорода.
Окрім іншого, учасники вебінару також цікавились питаннями сервісного обслуговування установок, зокрема навчання персоналу для КГУ. Зі свого боку USAID ПЕБ в рамках проєкту з надання 41 КГУ 19 містам України серед вимог до постачальників обладнання передбачив і навчання персоналу.
Віктор Білько, заступник керівника Держенергоефективності повідомив, що наразі Держенергоефективності займається розробленням підзаконних нормативно-правових актів з кваліфікації КГУ, відповідно до вимог 27 Директиви ЄС про енергоефективність.Також, прийняті зміни до законодавства передбачають надання гарантій походження електроенергії, виробленій такими установками. Повноваження щодо кваліфікації КГУ та видачу гарантій походження покладено на Держенергоефективності, яке найближчим часом готове презентувати напрацьовані зміни вторинного законодавства.
«USAID ПЕБ запланував провести низку заходів для обговорення ключових питань застосування КГУ теплопостачальними компаніями, серед яких питання підбору когенераційної установки, вартість газу як паливного ресурсу для КГУ, особливості приєднання та живлення об’єктів критичної інфраструктури, встановлення вузлів обліку, нововведення на ринку електроенергії та особливості роботи на ринку електроенергії в нових умовах, проведення будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт тощо», – розповів експерт з теплопостачання USAID ПЕБ Сергій Пінчук.
Експерти USAID ПЕБ сподіваються, що такі вебінари допоможуть теплопостачальним підприємствам отримати як практичний досвід використання КГУ, так і розуміння законодавчих норм та технічних особливостей різних типів КГУ для підготовки до опалювального сезону та збільшення потенціалу застосування когенерації в Україні на базі теплопостачальних підприємств. «Когенерація – це не тільки можливість ефективного використання первинних енергетичних ресурсів, але й запорука більш стабільного енергопостачання споживачам України. Тому USAID ПЕБ зацікавлений надати якнайбільше інформації щодо можливостей, які відкриваються при використанні когенераційних установок», – сказав Сергій Пінчук.
Нагадаємо, що з лютого 2022 року USAID залучило екстрене фінансування у розмірі 475 мільйонів доларів США, щоб допомогти Україні ремонтувати та підтримувати в робочому стані системи тепло- та електропостачання. Це допомога мільйонам українців у вигляді критично важливого обладнання для забезпечення передачі електроенергії та усунення місцевих відключень, солі для запобігання замерзанню труб опалення, ремонту транспортних засобів для реагування на російські атаки, а також засобів індивідуального захисту для відважних українських комунальників, які відновлюють пошкоджені об’єкти.