Минула вже половина терміну, передбаченого для діяльності USAID Проєкту енергетичної безпеки – успішно завершено три роки і ще два роки роботи попереду. Керівник USAID Проєкту енергетичної безпеки Дін Вайт описує, як Проєкт надалі сприятиме енергетичній стійкості, а отже, загальній безпеці України. Він пояснює, як Проєкт ініціативно співпрацює з Урядом України, іншими заінтересованими сторонами, а також неурядовими організаціями щодо посилення ролі, яку український енергетичний сектор відіграє у зміцненні незалежності та поширенні доступу до регіональних ринків.
Минула вже половина терміну, передбаченого для діяльності USAID Проєкту енергетичної безпеки – успішно завершено три роки і ще два роки роботи попереду. Час підбивати проміжні підсумки?
За перші три роки нам вдалося зробити досить багато, але ще багато належить зробити, і це пов’язано з великим масштабом викликів для енергетичного сектору України. Це велика та складна енергетична система, тому не дивно, що виклики також складні. На щастя, USAID ПЕБ є найбільшим проєктом технічної допомоги USAID, що виконується зараз в Україні, який є багатосекторальним – ми займаємось сектором електроенергетики, включно з відновлюваною енергетикою, газовим сектором, централізованим теплопостачанням, а також працюємо над екологічними й соціальними питаннями. Також ми зосереджені на професійній підготовці молоді та зусиллях щодо роботи з різними установами й міністерствами з питань ґендерної рівності.
Які саме досягнення чи напрямки діяльності ви б описали як ключові?
Щодо енергетичного сектору, тут я назвав би конкурентний оптовий ринок електричної енергії, який був нарешті запущений у 2019 році. Це включає так званий «безпечний режим» для запобігання одержанню надприбутків на ранніх етапах функціонування нового ринку та підтримки розвитку ключових учасників ринку, таких як ДП «Оператор ринку» та НЕК «Укренерго». Також він допомагає НКРЕКП у різних регуляторних завданнях, які потрібно вирішити впродовж переходу від повністю регульованих до все більше конкурентних ринків. Додатково ми змогли підтримати створення ринку допоміжних послуг у 2020 році, сприяли сучасному конкурентному підходу в наданні тих типів технічної/операційної підтримки, які необхідні для забезпечення надійності системи. Ми підтримали НЕК «Укренерго» у заходах, спрямованих на інтеграцію з європейською енергосистемою (її прийнято називати інтеграцією до ENTSO-E), які крокують вірним шляхом до синхронізації з європейською системою у 2023 році. З регуляторного боку ми допомогли запровадити методологію регуляторної бази активів (RAB) щодо тарифоутворення для операторів систем розподілу (ОСР) з метою сприяння модернізації через інвестиції, таким чином допомагаючи подолати успадковану давню практику недостатніх інвестицій у мережі технічно-інженерної інфраструктури.
Я також дуже задоволений нашим успіхом співпраці з ПрАТ «Укргідроенерго» та Світовим банком над унікальним проєктом з накопичення енергії, який допоможе покращити технічну роботу не лише ПрАТ «Укргідроенерго» за рахунок масштабного розгортання систем накопичення енергії. Цей інноваційний проєкт, який значною мірою буде фінансуватись через Світовий банк, передбачає використання акумуляторних батарей паралельно з виробництвом електроенергії гідроелектростанціями для оптимізації роботи гідроагрегатів та надання допоміжних послуг, щоб підвищити надійність та здатність енергосистеми ефективно використовувати відновлювані джерела енергії.
У газовому секторі ми підтримали законопроєкти, спрямовані на гармонізацію газових ринків України та ЄС. Це включало прийняття ключових функціональних стандартів ЄС щодо вимірювання та якості газу. Ми підтримали оцінку інвестицій та підготовку детальної десятирічної Програми оцінки інвестиційних потреб для оператора газотранспортної системи (ОГТСУ). Крім того, ми проаналізували перспективи інтеграції українського та польського газових ринків та сукупність факторів, що впливають на оптові та роздрібні ринки газу.
Що стосується сектору централізованого теплопостачання, зусилля спрямовані як на національному рівні, так і на рівні десятка населених пунктів. У всіх вони зосереджувались на забезпеченні безпеки та стабілізації сектору теплопостачання. Це включає рекомендації щодо політики, комплексний пакет нормативних рекомендацій та різні допоміжні технічні дослідження, особливо стосовно планів теплопостачання й визначених інвестиційних проєктів. Важливим досягненням Проєкту є підтримка КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) у визначенні компонентів інвестиційної програми КТЕ в розмірі 140 млн євро, яку фінансуватиме ЄБРР. Крім того, ми підтримуємо комунальні підприємства, з якими ми працюємо разом над посиленням технічного та управлінського потенціалу.
Понад те, продовжується наша робота з громадянським суспільством, молоддю та різними навчальними закладами у різних сферах. Протягом останніх трьох років ПЕБ видав 24 гранти неурядовим організаціям, які працюють на підвищення обізнаності щодо реформування енергетичного сектору. Ми також підтримуємо ініціативи наших партнерів щодо заохочення молоді, зокрема жінок, до вибору професійної кар’єри в енергетичному секторі. ПЕБ у співпраці з профспілками галузі розробив Кодекс етики та ґендерних принципів в енергетичній галузі, провів серію навчальних заходів для жінок, які працюють у НЕК «Укренерго» та НКРЕКП, сприяв створенню гендерних комітетів у ДП «Оператор ринку» та KTE. Очікується, що ця діяльність також пошириться на міністерства.
Якими є пріоритети ПЕБ на наступний період?
Їх багато, але ми зосереджуємося на декількох ключових, зокрема я б підкреслив нашу активну підтримку у розвитку конкурентних ринків електричної енергії та природного газу через розробку платформ для торгівлі енергією та структурування ринку. Крім цього, ми сприяємо розробці першої в Україні системи клірингу та розрахунків, яка критично важлива не лише для енергетичного сектору, але й може використовуватись у майбутньому для сприяння торгівлі різними іншими товарами, такими як сільськогосподарські.
По-друге, ми працюємо над подальшою інтеграцією України з ринками та установами ЄС. Це включає нашу підтримку інтеграції до ENTSO-E, а також нормативне узгодження, можливо, найкраще продемонстроване у нашій підтримці впровадження Регламенту ЄС щодо доброчесності та прозорості оптових ринків енергії (REMIT).
По-третє, ми продовжимо зосереджуватись на фінансових показниках роботи енергетичного сектору та на змінах, необхідних для структури ринку, регулювання та політики Уряду, щоб уможливити самозабезпечення енергетичного сектору. Я б зауважив, що у тих сегментах ринку, скажімо, електричної енергії, в яких досягнуто прогресу з новою структурою ринку та регулюванням, ми бачимо кращі фінансові показники роботи. Але в таких успадкованих сферах, як, наприклад, неплатежі комунальних підприємств водопостачання, ми бачимо, що фінансові борги все ще зростають та стають стримуючим фактором для показників роботи всієї системи.
По-четверте, ми також продовжимо приділяти увагу значним змінам, які спостерігаються на Сході країни. Ми працюємо там для сприяння енергетичній безпеці Сходу, чи то розробляючи план теплопостачання Луганського регіону, чи то підтримуючи місцеве комунальне підприємство вкрай необхідним обладнанням. Складні питання на Сході заслуговують на велику увагу.
В цілому, ПЕБ продовжить робити все можливе, щоб підтримати стійкість українського енергетичного сектору, а отже, і енергетичну безпеку країни.
Проєкт також сприяє енергетичній освіті. Кілька прикладів: за методологічної та матеріальної підтримки Проєкту (ми надали лабораторне обладнання) Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу започаткував бакалаврську програму «Інженерія відновлюваної енергетики», Приазовський державний технічний університет розробив навчальні курси з енергетичної безпеки та енергетичної незалежності, а Інститут енергетики, автоматики і енергозбереження Національного університету біоресурсів і природокористування запустив сучасну випробувально-вимірювальну лабораторію. Ми розуміємо, що молодь визначатиме майбутнє українського енергетичного сектору та енергетичну безпеку країни.