Кілька років тому українці вперше отримали дві платіжки за газ і дізнались про черговий етап реформи ринку газу — відокремлення операторів газорозподільних мереж (ГРМ) від постачальників. Що змінилось, окрім кількості рахунків, і хто за що відповідає?
Кожен споживач газу отримує дві послуги — розподіл (доставка) та постачання (продаж). Першу надає оператор газорозподільних мереж (обл- або міськгаз), другу — постачальник або газзбут.
Операторів газорозподільних мереж в Україні більше 40, і кожен — природна монополія у своєму регіоні. А от постачальників газу набагато більше — сотні для підприємств, а ось постачальників газу для населення — близько 70.
За що відповідає оператор газорозподільних мереж?
У кожному регіоні України газові мережі обслуговують спеціальні ліцензовані компанії. Оскільки альтернативи мережам в регіоні немає, ці компанії визнані природними монополіями, їх діяльність контролюється регулятором — Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), та Антимонопольним комітетом України (АМКУ). Комітет слідкує, щоб облгаз не зловживав монопольним становищем, а НКРЕКП встановлює тарифи на всі послуги оператора газорозподільних мереж та враховує його витрати.
Які послуги надає оператор ГРМ:
- розподіляє природний газ (забезпечує якість і тиск газу),
- утримує в робочому стані газові мережі (труби, обладнання),
- підключає і відключає споживачів природного газу (надає технічні умови, виконує роботи),
- встановлює лічильники і перевіряє їх,
- приймає, фіксує і передає постачальнику дані про споживання газу,
- нараховує плату за розподіл (доставку) газу,
- реагує на аварійні виклики та усуває аварії.
Тобто на операторі ГРМ лежить фізична частина поставки газу — від підключення будинку до обліку газу.
Відповідно до законодавства та договору розподілу, для виконання своїх службових обов’язків, співробітники оператора ГРМ мають право на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система, газове обладнання споживача, лічильник.
За що відповідає постачальник газу?
Постачальник газу відповідає за наявність газу як товару, він забезпечує зв’язок виробника і споживача газу.
Основні обов’язки постачальника перед своїми клієнтами:
- забезпечувати безперервне постачання газу (своєчасно закупити достатньо газу для своїх споживачів),
- оприлюднити ціни (на власному сайті та у ЗМІ) за 5 днів до їх застосування,
- надавати консультації і підтримку споживачам (онлайн, “гарячою” лінією чи у відділеннях),
- реєструвати своїх споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС та забезпечити своєчасний документообіг,
- бронювати та сплачувати за потужності газотранспортної системи високого тиску,
- створювати фінансове забезпечення перед Оператором ГТС,
- виставляти рахунок за газ на основі показників облгазу та інші.
Якщо постачальник не може продовжувати постачати газ своїм клієнтам, він зобов’язаний протягом трьох днів до дати припинення надання послуг, повідомити про це своїх споживачів та нагадати про право перейти до іншого постачальника. Також, постачальник повинен поінформувати клієнта про можливість відшкодування збитків, які споживач зазнав через невиконання постачальником своїх зобов’язань.
Постачальник «останньої надії»
Правила українського ринку газу передбачають наявність постачальника “останньої надії” (ПОН), своєрідного захисного механізму. Якщо із чинним постачальником газу трапляється подія, у результаті якої він не може забезпечити своїх споживачів газом, вони (споживачі) автоматично переводяться (починають купувати газ) на постачальника “останньої надії” (ПОН).
За законодавством, споживачі автоматично стають клієнтами ПОН, якщо:
- поточний постачальник збанкрутував або ліквідований;
- ліцензія поточного постачальника призупинена або анульована;
- споживач відсутній у реєстрі споживачів (договір постачання не укладено з жодним постачальником).
ПОН — тимчасовий механізм захисту, відтак газ від ПОН можна отримувати лише протягом обмеженого терміну – до 60 днів протягом року.
ПОН має бути найнадійнішою компанією на ринку, оскільки в будь-який момент часу має «підхопити» будь-яку кількість споживачів. Тому в Україні визначено суворі вимоги до компанії, яка виконує обов’язки ПОН: компанія повинна мати достатньо коштів чи газу для забезпечення найбільшого місячного обсягу споживання газу всіма споживачами України протягом опалювального сезону.