Есе переможця конкурсу Кирила Коломійця
На мою думку, енергетична безпека України – це надважливе, надскладне, дуже багатогранне та одне з найактуальніших сучасних питань для моєї країни.
Окремі терміни «безпека» та «енергетика» лише частково відображають глибинне розуміння поняття енергетичної безпеки. Поодинці, вони лише надають орієнтир, які саме питання досліджуються. Синергія використання цих базових державних категорій разом дозволяє значно глибше усвідомлювати це значення. Саме комплексне сприйняття суті енергетичної безпеки надає чітке розуміння цього терміну, засади його створення і функціонування, механізми регулювання, сфери його застосування, напрямки зміцнення та розвитку.
Ми можемо розглядати енергетичну безпеку України на рівні державного управління. У цьому випадку, ми обговорюємо загальну генерацію електроенергії, розвиток зеленої енергетики, видобуток викопного палива (нафта, газ, вугілля тощо), енергетичний баланс, розвиток ринку електроенергії, імпорт-експорт енергетичних ресурсів, інтеграцію з європейським ринком енергії, правові засади державної енергетичної політики та внутрішнього ринку електроенергії, незалежність регулятора, покращення транзитних можливостей, кібербезпеку, кліматичні цілі та боротьбу зі змінами клімату. Але всі ці питання наразі нівелюються питанням фізичного захисту від руйнувань і пошкоджень. Енергосистема повинна надійно функціонувати в умовах сучасних викликів, гарантовано забезпечувати країну електроенергією, що є життєво необхідним для існування і розвитку держави.
На регіональному та муніципальному рівнях важливими є питання децентралізації та балансування енергосистеми, функціонування дистрибуції та споживання енергії, розбудови та обслуговування електричних та газових мереж, модернізації теплопостачання, вирішення соціальних питань закриття шахт у вугледобувних областях.
Енергетична безпека так само важлива й на рівні споживачів. Саме споживачі формують енергетичний баланс країни. Окрім надійного, стабільного, достатнього та своєчасного забезпечення промисловості та домогосподарств електроенергією, вона також вимагає енергоефективності та енергозбереження. Актуальними є питання заохочення приватних інвестицій та державних програм використання сучасних технологій локальних джерел відновлювальної енергії, таких як сонячні та вітряні установки, смарт-системи споживання, використання електричного та водневого транспорту тощо.
Зміцнення енергетичної безпеки України є вкрай важливим для країни, тому що сучасний світ ще ніколи раніше не був таким залежним від енергетики. Будь-яка галузь і повсякденна ситуація потребує електроенергії. Сьогодні українська енергетична безпека дуже крихка, потерпає від постійних руйнувань енергосистеми. В таких умовах держава повинна забезпечувати достатню генерацію, передачу та розподіл електроенергії, диверсифікувати енергетичні джерела, інтегруватися в європейську енергетичну систему, запроваджувати прозорі та сучасні механізми енергетичного ринку, відбудовувати та модернізувати. Україна прагне стати кращою, тому впевненно реформується.
Для мене особисто, як і для будь-якого громадянина України, питання енергетичної безпеки стосується не лише забезпечення базових потреб, але й впевненності у майбутньому моєї країни, її розвитку й процвітання.
Енергетичну безпеку можна зміцнити особистим прикладом бережливого споживання енергії та використанням сучасних технологій. Наприклад, використання енергоефективних електроприладів, енергоощадних джерел світла, сонячних пристроїв зарядки, відповідального використання світла.
З іншого боку, мені, як учню 11 класу, цікаво надалі вивчати в університеті економіку та енергетику, а також здобути професію у сфері відновлювальної енергетики та захисту клімату. Запровадження сучасних технологій та впровадження найкращого світового досвіду зміцнення енергетичної безпеки забезпечить майбутню розбудову та процвітання України.