USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) за участю представників Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективність), теплопостачальних компаній з усієї України, органів місцевого самоврядування та інших зацікавлених сторін розглянули питання реалізації проєктів з встановлення когенераційних установок (КГУ), обговорили передбачені законодавством шляхи підтримки високоефективної когенерації.
Також в рамках семінару USAID ПЕБ презентував Програму інституційного розвитку для місцевих установ, що працюють у сфері теплопостачання. Це вже 4-й вебінар з циклу заходів, організованих USAID ПЕБ для обговорення потенціалу, особливостей реалізації та перспектив розвитку розподіленої когенерації на базі інфраструктури централізованого теплопостачання в Україні.
Діана Корсакайте, керівник напрямку централізованого теплопостачання USAID ПЕБ, у вітальному слові висловила сподівання, що ті заходи та інструменти, які обговорюються під час семінарів USAID ПЕБ, стануть цікавими та корисними підприємствам теплокомуненерго. У своєму виступі Олена Ленська, директор Департаменту відновлювальної енергетики Держенергоефективності, подякувала USAID ПЕБ за активну позицію та новий ефективний напрямок підтримки України.
«Досвід торішньої зими надзвичайно важливий, зокрема дизельні генератори не виявились ефективним рішенням. Саме когенераційні установки малої та середньої потужності – це те, що нам потрібно, це те, що тісно пов’язано з майбутнім вступом України в ЄС та відповідно – імплементацією європейських норм», зазначила пані Ленська.
Міжнародні зобов’язання України (Угода про Асоціацію Україна – ЄС) у сфері енергоефективності передбачають створення сприятливих умов для використання технологій високоефективної когенерації шляхом імплементації Директиви 2012/27/ЄС «Про енергоефективність» та додатків до неї:
- Додатку І «Загальні принципи розрахунку кількості електроенергії, отриманої у процесі когенерації»;
- Додатку ІІ «Методика визначення ефективності процесу когенерації».
За даними Держенергоефективності, яке відповідальне за імплементацію вищезазначених норм європейського законодавства, сьогодні когенерація забезпечує генерацію 30% електричної (сумарна потужність 28 ГВт) та теплової енергії (сумарна потужність 40 ГВт). Щорічно Держенергоефективності проводить кваліфікацію близько 40 КГУ, що засвідчує виданий держагентством сертифікат строком дії 1 рік. Надалі отримати кваліфікаційний сертифікат зможуть лише власники високоефективної когенерації, що, як передбачається, дасть економію близько 10% первинної енергії. Підґрунтя для розвитку високоефективної когенерації було закладено Законом України №2955-ІХ від 24.02.2023 р. Закон запроваджує:
- адміністративну послугу «Кваліфікація високоефективної когенерації»;
- механізм гарантій походження електричної енергії, виробленої високоефективною КГУ;
- принцип стимулювання тільки високоефективної когенерації (високоефективні КГУ будуть звільнені від акцизного збору на електричну енергію).
На виконання вимог вищезазначеного Закону, Держенергоефективності розробила проєкти 6 нормативно-правових актів, які стосуються порядку проведення кваліфікації КГУ та методики визначення ефективності КГУ, видачі гарантій походження (ГП) електричної енергії, що вироблена високоефективною когенерацією та ведення реєстру ГП, переліку вторинних енергетичних ресурсів, які можуть бути використані для виробництва електричної та теплової енергії КГУ, тощо.
«Всі проєкти документів розроблені, знаходяться на різних етапах погодження та незабаром будуть представлені для затвердження Кабінетом Міністрів України. Ми вважаємо, що реалізація всіх запланованих заходів дозволить створити умови для перебудови діючих неефективних ТЕЦ на високоефективні, зменшити споживання енергоресурсів та підвищити ефективність використання первинного палива, скоротити викиди парникових газів, видавати гарантії походження енергії, виробленої високоефективними КГУ та таким чином виконати зобов’язання перед Енергетичним Співтовариством», – сказала представниця Держенергоефективності.
Отримати сертифікат кваліфікації високоефективної КГУ можна буде шляхом подачі на розгляд Держенергоефективності заяви, технічної інформації про КГУ, розрахунку економії первинної енергії. Протягом 30 календарних днів держагентство має здійснити перевірку достовірності наданої технічної інформації та розрахунків первинної економії енергії відповідно до методики. Крім законодавчих аспектів розвитку високоефективної когенерації USAID ПЕБ презентував програму розвитку інституційної спроможності теплопостачальних підприємств. Фахівець з питань організаційного розвитку та навчання USAID ПЕБ Владислав Кучереносов в рамках вебінару презентував учасникам Програму інституційного розвитку для місцевих установ, що працюють у сфері теплопостачання, та розповів про складові ефективного розвитку організації, такі як:
- Підвищення технічних (професійних) спроможностей.
- Інституційний розвиток (вдосконалення систем управління), який є постійним процесом, спрямованим на вдосконалення окремих систем управління та забезпечення збалансованості та координації між ними.
Інституційний розвиток передбачає вдосконалення як внутрішніх, так і зовнішніх систем управління, зокрема через реалізацію наступних заходів:
- Проведення оцінки рівня інституційної спроможності (12 систем управління) з використанням інструменту USAID «Індекс інституційної спроможності систем та стандартів» (ІОССС)
- Підготовку звіту за результатами оцінки з наданням рекомендацій щодо розвитку окремих систем управління установи в цілому
- Проведення післяоціночної зустрічі для обговорення результатів оцінки та визначення пріоритетів для подальшого розвитку
- Спільну підготовку річного плану інституційного розвитку
- Надання технічної допомоги (інформація, консультації, тренінги, тощо) для виконання плану інституційного розвитку
- Проведення повторної оцінки (приблизно через рік) для фіксації досягнутих результатів та визначення нових пріоритетів для подальшого розвитку.
Участь в програмі можуть брати місцеві структурні підрозділи органів місцевого самоврядування, установи, комунальні підприємства та\або їхні підрозділи, що працюють в сфері теплопостачання. Для цього необхідно надіслати лист – звернення на адресу проєкту, в якому вказати назву установи, її організаційно-правовий статус, фактичну адресу та контактну інформацію, зазначити управлінські системи (з переліку ІОССС), які, на думку заявника, потребують вдосконалення. Також в зверненні до ПЕБ заявник повинен дати відповідь на наступні питання: Яка допомога буде потрібна для виконання плану інституційного розвитку? Яких результатів заявник планує досягти через рік завдяки виконанню плану інституційного розвитку?
Кінцевий термін подачі заявок для участі в Програмі інституційного розвитку для місцевих установ, що працюють в сфері теплопостачання – 13 жовтня 2023 р. Участь в програмі є безплатною, проте потребує часу та залучення фахівців теплопостачальної організації в процес аналізу внутрішніх та зовнішніх систем управління, розробки та реалізації планів з їх вдосконалення.
Нагадаємо, що від початку бойових дій USAID визначило пріоритетом постачання критично важливого обладнання та матеріалів для забезпечення тепла в українських домівках. Цього року USAID зосереджується на новому виді підтримки, спрямованому на зміцнення енергетичної безпеки України та посиленні захисту місцевої критичної інфраструктури від російських атак. Ця нова підтримка включає 69 когенераційних установок для 23 комунальних підприємств централізованого теплопостачання та двох університетів цієї зими, що допоможе системі централізованого теплопостачання постачати тепло в українські домівки в умовах відсутності електроенергії.