USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) спільно з представниками НКРЕКП, Міністерства розвитку громад і територій України (Мінрозвитку), муніципалітетів та теплопостачальних компаній обговорювали технічні, економічні та законодавчі питання розвитку розподіленої генерації енергії в секторі централізованого теплопостачання України.
Кетлін Кірш, заступниця директора Офісу критичної інфраструктури USAID Україна, подякувала партнерам з державного сектору України за спільну плідну роботу для розвитку розподіленої генерації в Україні. «USAID продовжує підтримувати міста України для забезпечення сталості надання життєво необхідних комунальних послуг в умовах збройної агресії Росії проти України. Напередодні нового опалювального сезону надзвичайно важливо забезпечити стійкість функціонування систем тепло- та водопостачання. Одним із важливих компонентів допомоги, яку надає USAID, є передача містам енергогенеруючого обладнання для забезпечення об’єктів критичної інфраструктури», – зазначила пані Кірш. Вона нагадала, що протягом 2023–2024 років USAID ПЕБ передав 91 когенераційну установку загальною потужністю 56,5 МВт для 32 міст України та двох університетів.
Протягом 2,5 років USAID ПЕБ успішно співпрацював із профільним Комітетом ВРУ, НКРЕКП та Мінрозвитку з метою вдосконалення законодавства, яке регулює енергетичний сектор і сферу комунальних послуг, щоб усунути бар’єри та створити сприятливе середовище для введення в експлуатацію нових енергетичних установок розподіленої генерації, зокрема когенераційних установок. Незважаючи на те, що вже вдалося багато чого змінити, роботи в законодавчому та регуляторному середовищі залишається чимало.
Василь Шкураков, перший заступник Міністра розвитку громад та територій, відзначив позитивні практичні результати співпраці з USAID ПЕБ в Україні. Зокрема, проведення протягом 2024 року серії навчальних технічних семінарів для муніципалітетів та теплопостачальних підприємств щодо можливостей підвищення енергоефективності систем централізованого теплопостачання (ЦТ). А також передачу енергогенеруючого обладнання та підготовку нормативно-правової бази для організації більш якісної роботи зі стимулювання розвитку розподіленої генерації та підвищення ефективності теплопостачання в Україні.
Василь Шкураков зазначив, що наразі Міністерство продовжує співпрацювати як із міжнародними партнерами, так і з НКРЕКП та іншими органами державної влади щодо усунення ключових стримуючих факторів для розвитку розподіленої генерації. Крім того, у співпраці з USAID ПЕБ Міністерство розробило Проєкт державної цільової програми підтримки підприємств теплокомуненерго (ТКЕ), яка створює стимули та можливості для пришвидшення модернізації систем теплопостачання.
«Стратегічна ціль співпраці Міністерства з USAID ПЕБ – зробити підприємства ТКЕ економічно самодостатніми, прибутковими та спроможними інвестувати у власний розвиток», – зазначив перший заступник Міністра.
Майкл Трейнор, керівник USAID Проєкту енергетичної безпеки, звернув увагу учасників круглого столу на переваги розподіленої генерації, зокрема когенерації, в умовах війни для підтримки необхідної стійкості функціонування енергетичної системи України. І це є однією з основних причин продовжувати роботу з розвитку розподіленої генерації в Україні. Водночас він закликав фахівців енергетичного сектору приділяти увагу, паралельно з технологіями, і економічній та інвестиційній складовим процесу розвитку розподіленої генерації, модернізації енергетичної інфраструктури та декарбонізації.
Костянтин Ущаповський, член НКРЕКП, розповів, що встановлення генеруючих установок (газотурбінних, газопоршневих, когенераційних тощо) є першочерговим завданням для покриття дефіциту потужності в енергетичній системі України та забезпечення надійного електропостачання споживачів та об’єктів критичної інфраструктури. Зі свого боку, НКРЕКП спростив дозвільні процедури. Зокрема, діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання не підлягає ліцензуванню, якщо електрична енергія виробляється, у т. ч. КГУ:
– без мети її продажу та споживається для власних потреб, незалежно від встановленої потужності електрогенеруючого обладнання;
– яка є мобільною (автономною) (у період дії в Україні воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення або скасування);
– якщо сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт або сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на всіх площадках вимірювання не перевищує 20 МВт, у разі якщо виробництво не підлягає стимулюванню відповідно до закону шляхом встановлення «зеленого» тарифу або визначення аукціонної ціни.
Окрім цього:
– спрощено та оптимізовано процедуру приєднання КГУ до електричних, газових та теплових мереж;
– внесено зміни до Кодексу системи розподілу, відповідно до яких визначено порядок організації «енергетичних островів» на місцевому рівні як одного з можливих варіантів безперебійного енергозабезпечення споживачів, зокрема об’єктів критичної інфраструктури в умовах продовження обстрілів ворогом енергетичної інфраструктури України та загрози виникнення надзвичайної ситуації в Об’єднаній енергетичній системі (ОЕС) України;
– внесено зміни до регуляторної бази в газовому секторі, які передбачають, зокрема, використання матеріалів замовника під час будівництва майданчика для установки КГУ.
Також національний енергетичний регулятор розробив проєкт постанови про затвердження змін до Методики розрахунку тарифів на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями, тепловими електростанціями та когенераційними установками. Ним запропоновано спрощений підхід до розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії, процедури їх встановлення та коригування.
Підсумовуючи свій виступ, Костянтин Ущаповський висловив сподівання, що проведена спільна робота сприятиме забезпеченню оперативного енергозабезпечення критичної інфраструктури населених пунктів України в умовах війни, забезпечуючи стабільність роботи та спрощення умови роботи на ринку електроенергії для операторів таких когенераційних установок.
Попри велику проведену роботу, теплогенеруючі підприємства все ще мають низку проблем для ефективного розгортання мережі когенерації на місцях, зокрема щодо планування робіт зі встановлення і запуску в експлуатацію когенераційних установок, приєднання до газорозподільчих та електричних мереж, фінансування проєктів зі встановлення когенераційних установок і виконання пусконалагоджувальних робіт та запуску їх в експлуатацію. Учасники дискусії домовилися спільно напрацьовувати рішення виникаючих проблем та прикладати всі можливі зусилля для розвитку розподіленої генерації.