Круглий стіл «Перспективні підходи до зберігання енергії», організований USAID Проєктом енергетичної безпеки 22 березня 2021 року, зібрав майже дві сотні учасників. Під час заходу експерти USAID ПЕБ презентували рекомендовані способи застосування систем зберігання енергії та обговорили з ключовими українськими стейкхолдерами та особами, що приймають рішення, наявні політики, сучасні світові тенденції, загальноприйняті підходи та чинне законодавство ЄС у сфері розвитку систем зберігання енергії у секторі електроенергетики.
В.о. міністра енергетики України Юрій Вітренко зазначив, що системи зберігання енергії важливі як для забезпечення роботи енергосистеми України в автономному режимі, що дозволить приєднатися до Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E), так і для поступового виведення з експлуатації потужностей вугільної генерації і заміщення їх енергією з відновлюваних джерел (сонця і вітру.
«Виведення з експлуатації потужностей вугільної генерації для нас важливо як з точки зору екології й зобов‘язань щодо боротьби зі зміною клімату, так і з прагматичної точки зору – ці потужності застарілі, і для їх підтримки в робочому стані, потрібні чималі кошти. З економічної точки зору доцільніше вкладати кошти у відновлювану генерацію у поєднанні з системами зберігання енергії», – зазначив Вітренко.
Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, означив українську енергосистему як чи не найбільш негнучку в усій Європі. «Пріоритет номер один для енергосистеми України – побудова маневрових балансуючих потужностей», – підкреслив він.
Народний депутат Юрій Камельчук зазначив, що Президент України розглядає проєкт Закону № 2582 як пріоритетний, і законопроєкт має хороші шанси на швидке прийняття.
Шукру Богут, старший радник з питань енергетики Агентства США з міжнародного розвитку, зазначив, що зберігання енергії може використовуватися для балансування електроенергії, надання основних резервних послуг та задоволення пікових потреб, сприяючи таким чином розвитку електроенергетичної системи України.
Пан Богут навів дані Bloomberg New Energy Finance, відповідно до яких з 2010 по 2020 рік капітальні витрати на системи зберігання енергії впали на 87%, що знизило вартість послуг зберігання електроенергії і зробило їх більш конкурентоспроможними. До 2030 року, за цими ж даними, очікується зниження капітальних витрат ще на 56%.
Старший радник з питань енергетики також нагадав, що у 2019 році Європейський Союз затвердив два важливі документи, що стосуються розвитку послуг зберігання енергії: Директиву ЄС 2019/944 та Регламент ЄС 2019/943, що описують основні умови для надання послуг зі зберігання енергії.
Експерти USAID ПЕБ – керівник сектору ВДЕ Ален Ейзендрат та старший ескперт з ВДЕ Олексій Чуприна – презентували рекомендовані способи застосування систем зберігання енергії та приділили особливу увагу основним умовам, що стосуються послуг зберігання енергії, а саме:
- вільну конкуренцію послуг зберігання на всіх типах ринків електроенергії;
- заборону для передавальних та розподільних компаній володіти, експлуатувати та управляти системами зберігання енергії, за винятком дуже обмежених умов; винятки включають ситуації, коли такі системи є повністю інтегрованими компонентами електричної мережі, регулюючий орган дав своє схвалення, або коли ці системи закуповуються на конкурентній основі і не конкурують на жодному ринку електроенергії тощо.
Рекомендовані USAID ПЕБ підходи до зберігання енергії, подібні до тих, які практикує ЄС, тож їх запровадження має сенс і для України.
Учасники круглого столу обговорили широкий спектр функцій систем зберігання енергії та їхню роль у роботі різних сегментів оптового ринку електроенергії (передусім балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг). Окрему увагу приділили обговоренню ролі національних регуляторних органів у процесі розвитку систем зберігання енергії, ринкових механізмів сприяння розбудові таких систем, а також об’єктивно необхідних законодавчо встановлених обмежень для операторів систем передачі та розподілу енергії.
В обговоренні взяли участь представники Генерального директорату з енергетики Європейської Комісії, Представництва ЄС в Україні, секретаріату Енергетичного Співтовариства, НЕК «Укренерго», НКРЕКП, Української вітроенергетичної асоціації та профільні експерти.