Розробка схем централізованого теплопостачання – це дорожня карта поєднання різних типів теплопостачання в населеному пункті оптимальним шляхом, що дозволяє приймати зважене управлінське рішення щодо підвищення енергоефективності, забезпечення енергетичної незалежності та зменшувати вплив на зміну клімату.
Саме такого висновку дійшли учасники національного круглого столу «Розроблення схем теплопостачання за новою методикою – важливий крок до енергоефективної трансформації населених пунктів України», організованого Проєктом енергетичної безпеки за підтримки Агенції з міжнародного розвитку CША (USAID) спільно з Міністерством розвитку громад та територій України 28 квітня 2021 року.
Андрій Нестеренко, старший спеціаліст з енергетики та муніципальних фінансів USAID, зазначив, що нову методику було розроблено за підтримки іншого проєкту USAID Муніципальної енергетичної реформи. Затверджена Методика Міністерством розвитку громад та територій восени 2020 року. Нині USAID Проєкт енергетичної безпеки надає технічну підтримку для практичного впровадження цієї методики в Україні. «У цьому ми раді бачити послідовність програм USAID і результативність нашої допомоги» – зазначив пан Нестеренко. Нова методика розробки схем теплопостачання – важливий крок вперед у плануванні систем теплопостачання в Україні. Окрім того, вводиться поняття ефективного централізованого теплопостачання. Враховуючи сучасний технічний стан систем централізованого теплопостачання у більшості українських міст, можна стверджувати, що завдяки увазі, яка приділяється енергоефективності та відновлюваним джерелам енергії у цій методиці, з’являється справжня можливість інтегрувати і джерела скидного тепла в комунальні системи, і оптимізувати паливний баланс виробництва тепла у населених пунктах. А. Нестеренко переконаний, що «саме такий підхід повністю узгоджується з новим баченням міжнародних фінансових організацій щодо фінансування муніципальних проєктів». Ця методика має й інші прогресивні нововведення. Наприклад, запит щодо розробки альтернативних сценаріїв на багаторічний період, застосування аналізу ефективності витрат, цільовий показник щодо викидів, тощо.
Заступник керівника USAID ПЕБ Сергій Горбачов подякував Міністерству розвитку громад та територій України за плідну співпрацю в рамках двостороннього меморандуму та можливість обговорення нагальних питань із усіма зацікавленими сторонами. USAID ПЕБ планує надати практичну підтримку містам-партнерам щодо розробки та впровадження схем теплопостачання за новою методикою.
На сьогодні USAID ПЕБ працює за трьома напрямками:
- Розробка практичного посібника з розробки схем теплопостачання для надання допомоги містам і компаніям централізованого теплопостачання та забудовникам – з порадами та рекомендаціями відповідно до конкретних потреб.
- Робота над законодавчими аспектами приєднання до інфраструктури. У березні у Верховні Раді України було зареєстровано законопроєкт про приєднання до інфраструктури, який передбачає принципи приєднання будинків до інфраструктури теплопостачання. «У частині приєднання до інфраструктури теплопостачання команда USAID ПЕБ брав безпосередню участь в напрацюванні конкретних пропозицій, левова частина яких була врахована у законопроєкті. Після прийняття законопроєкту, USAID ПЕБ надасть підтримку в його впровадженні, шляхом розробки вторинного законодавства.
- Аналіз міжнародної юридичної практики схем теплопостачання як невід’ємної частини документації містопланування.
«USAID ПЕБ надає велике значення розвитку схем теплопостачання і самим схемам, оскільки вони є важливим засобом досягнення узгодженості технічного й економічного, фінансового планування, аспектів кліматичного впливу, а також запровадження систем теплопостачання населених пунктів, що важливо з точки зору соціального впливу щонайменше на 10-річний період», – зауважив С.Горбачов.
Андрій Ведмідь, Директор Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Мінрегіону, підкреслив, що схеми теплопостачання – це нововведення для України, яке вже використовується в інших країнах. Нова методика дозволяє підійти комплексно до модернізації схем теплопостачання, на відміну від фрагментарних модернізацій, які були в попередні роки – чи то окреме оновлення теплових мереж, котлів або насосів.
Важливість круглого столу ще полягала в тому, що за словами пана Ведмедя, Міністерство ще не отримувало на погодження схем, які були б повністю розроблені за новою методикою, адже міста, які провели тендери до ухвалення нової методики ще не змогли швидко скорегувати проєкти відповідно до нової методики. Тому під час круглого столу фахівці змогли більш докладно ознайомитися з особливостями розробки схем теплопостачання за новою методикою.
Враховуючи, що для Міністерства погодження нових схем теплопостачання досить нова процедура, А.Ведмідь привітав ініціативу USAID ПЕБ щодо розробки методичного посібника, який би покроково описував процес розробки схем за новою методикою.
Представник міністерства наголосив, що нові принципи розробки схем теплопостачання дозволять створити дорожню карту модернізації міста, а також допоможе зменшити вартість обслуговування системи теплопостачання й тарифне навантаження на споживачів. Загалом, метою розроблення схем теплопостачання є оптимізація системи централізованого теплопостачання міста, перспектив розвитку міста та потреби в забезпеченні тепловою енергією існуючої забудови і перспективного будівництва, потреби та можливостей модернізації джерел генерації теплової енергії та теплових мереж, використання відновлювальних видів палива та альтернативних джерел енергії. Така оптимізація необхідна для всіх міст із населенням більше 20 тисяч осіб.
Актуальність модернізації системи теплопостачання також випливає з високої частки аварійності та втрат теплової енергії у теплових мережах, що суттєво знижує якість послуг і збільшує тарифне навантаження на споживачів.
А.Ведмідь звернув увагу, що містам потрібно дуже ретельно підходити до розробки схеми теплопостачання, оскільки на етапі погодження міністерством у відомства немає можливості запропонувати доопрацювання, а є можливість лише або погодити, або відхилити запропоновану схему.
В Україні лише 34% населених пунктах мають розроблені схеми теплопостачання. Важливість розроблення такої схеми для міст ще необхідна для того, щоб розрахувати обґрунтовану інвестиційну складову тарифу, оскільки без такого обґрунтування ця сума, що закладається в тариф може бути оскаржена.
Відповідаючи на запитання учасників круглого столу, представник міністерства зазначив, що централізоване теплопостачання має бути максимально відновлене. На його думку, для розробки схем теплопостачання потрібно проводити енергоаудит і детально вивчати існуюче навантаження на систему.
Євген Глушак, керівник напряму централізованого теплопостачання USAID ПЕБ, зосередив увагу на нововведеннях, запроваджених новою методикою:
- схема теплопостачання дає відповідь користувачам на поточний стан системи,
- дає змогу побачити, якою буде система теплопостачання міста в майбутньому,
- та показує, які заходи потрібно реалізувати та скільки це буде коштувати.
Не менш важливо, що стороною, яка очікує на схему теплопостачання є зовнішній інвестор, який хоче отримати відповідь на запитання, що він отримає внаслідок інвестування у розвиток системи централізованого теплопостачання міста.
На думку пана Глушака, нова методика дає змогу максимально наблизити схему теплопостачання до очікувань споживачів. Мета методики – досягнення ефективної системи теплопостачання міста у відповідності до європейських стандартів. А це означає, що вона має передбачати вироблення 50% теплової енергії з ВДЕ, або 75% – у процесі когенерації. Також методика враховує комплексний підхід, у тому числі термомодернізацію будинків. Саме це дозволить скоротити використання палива й підвищити енергетичну незалежність.
Серед основних нововведень методики – декарбонізація теплопостачання (поступове заміщення природного газу альтернативними джерелами енергії), система показників поточного стану системи централізованого теплопостачання (СЦТ), формулювання цільових показників, зонування СЦТ, прогнозування факторів впливу, використання методу витрат і вигод, аналіз техніко-економічних моделей, вимоги щодо фінансування проектів. Крім того, нова Методика адаптована до Стратегії інтеграції енергетичної системи ЄС.
На його думку Євгена Нікітіна, д.т.н., провідного наукового співробітника Інституту газу НАН України та консультанта USAID ПЕБ, найбільш оптимальним шляхом побудови ефективної системи централізованого теплопостачання в Україні є когенерація, аджу біля 30% теплової енергії в Україні виробляється на ТЕЦ, ТЕС і АЕС. При цьому у майбутньому система централізованого теплопостачання – це не лише запорука безперебійного та ефективного теплопостачання, а й інструмент балансування попиту і пропозиції на ринку електричної енергії, а також утилізація скидних теплових матеріальних потоків. До того ж, Україна має всі можливості адаптувати досвід європейських країн, а саме запровадження електричних котлів і теплових насосів та малої розподіленої когенерації (CHP).
На думку Вадима Литвина, керівника Асоціації енергоаудиторів України, основна мета модернізації будівель та теплових мереж – це забезпечення комфортного мікроклімату в приміщеннях споживачів незалежно від зовнішніх умов за доступну вартість, підвищення енергетичної безпеки держави через зниження споживання імпортних енергоносіїв та зниження викидів шкідливих парникових газів.
Микола Степанов, к.т.н., головний інженер ТОВ «Інноваційне будівництво», докладно розповів про міжнародні й українські приклади особливостей застосування маневреної когенерації, конденсаційних котлів та ОРЦ-турбін. Учасники круглого столу змогли ознайомитися з технічними та технологічними параметрами й оцінити переваги застосування тих чи інших технологій при плануванні модернізації систем теплопостачання міст.
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, акцентував увагу на заходах, завдяки яким можна зберегти систему централізованого теплопостачання: перехід на більш дешеві види палива, в першу чергу біопалива та перехід на більш ефективні технологічні схеми генерації теплової енергії (ТЕЦ, когенераційні установки, теплові насоси, використання утилізаторів чи конденсаційних економайзерів). При цьому важливо зберегти та розвивати систему централізованого теплопостачання на рівні держави, гарантувати спрощене підключення до теплових мереж централізованого теплопостачання незалежних виробників теплової енергії за умови, що вони готові забезпечити технічні вимоги до теплоносія в системі і пропонують тепло дешевше. На думку пана Гелетухи, й те, що система централізованого теплопостачання має генерувати тепло дешевше, ніж індивідуальні системи теплопостачання на газу. Як зауважує експерт, генерування значної кількості теплової енергії в європейських країнах забезпечується за рахунок біомаси. До того ж, таке джерело теплової енергії значно дешевше, порівняно з, наприклад, природним газом чи електричною енергією. А фахівець відділу теплофізичних процесів у котлах НАН України Олександр Сігал звернув увагу на те, що біопаливо також може бути необхідним для більш ефективного балансування відновлюваних джерел енергії.
Сергій Дубовськой, д.т.н., провідний науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України зауважив, що стрімке зростання частки ВДЕ викликає потребу балансовувати енергетичну систему взимку та потребу обмежувати інші джерела енергії влітку. Відтак, попри позитивні чинники ВДЕ, існують серйозні виклики для балансування об’єднаної енергетичної системи України. Одним із шляхів вирішення даної проблеми може бути створення систем зберігання енергії та високоманевреної генерації. Це підвищить гнучкість енергосистеми, яка наразі змушена приймати великі обсяги важкопрогнозованих вітрових електростанцій (ВЕС) та сонячних електростанцій (СЕС). Не менш важливо забезпечити модернізацію та маневреність ТЕС.
Отже, у розробках схем централізованого теплопостачання слід розглядати можливість участі системи централізованого теплопостачання у підвищенні гнучкості електроенергетичної системи шляхом надання платних послуг на балансуючому ринку електричної енергії та ринку допоміжних послу.
Сергій Дунайло, віце-президент МА «Укртеплокомуненерго», вважає, що нова методика має шанси стабілізувати ситуацію з централізованим теплопостачанням. Встановлення відповідальності органів місцевої влади за відсутність чи недотримання схем теплопостачання може сприяти формуванню системної політики щодо забезпечення розвитку системи централізованого теплопостачання в Україні. Додатковим викликом для розвитку системи централізованого теплопостачання, на думку Блащука є складність методики, що потребує залучення відповідних фахівців, без яких розробити таку схему практично неможливо. Також серед викликів можна назвати й вартість послуг з розробки схем теплопостачання.
Досвідом розроблення та впровадження схеми теплопостачання поділився Андрій Чумак, директор комунального підприємства «Тернопільміськтеплокомуненерго». Так, у Тернополі при розробці схеми теплопостачання міста брали до уваги і старі системи теплопостачання, які не відповідали сучасним умовами (збудовані в 70-80-х роках), і використання дорогого джерела теплової енергії – природного газу, і надмірні втрати теплової енергії та надмірні витрати палива та енергії, і невисокий рівень якості послуг, і теплопостачання на потреби опалення та забезпечення гарячою водою, і ефективність використання ресурсів, і відповідність застосовуваних технологій вимогам сучасного технічного розвитку та рівень надійності забезпечення тепловою енергією міста. При цьому акцент робився на переході від виробничої моделі управління централізованим теплопостачанням до моделі, орієнтованої на потреби споживача, яка б дозволила споживачам користуватися якісними, керованими на рівні споживача послугами, а підприємству централізованого теплопостачання підвищити ефективність своєї роботи та адекватно підтримувати рівновагу між попитом та пропозицією, знижуючи при цьому затрати. Основним джерелом фінансування розробки та переходу на нову схему теплопостачання була міжнародна технічна допомога.
Дещо протилежним досвідом поділився Михайло Кобилянський, головний інженер державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (ДМП ІФТКЕ). Так, в місті Івано-Франківськ склалася ситуація, коли схемою теплопостачання міста необхідно передбачити переведення більшої частини житлового фонду, що отримував теплову енергію від цієї котельні, на локальне (поквартирне) газове опалення, а опалення частини будівель, що знаходяться у комунальній власності, забезпечити за рахунок реконструкції, а де відсутня можливість – будівництва нових автономних котелень.
Своєю чергою А. Ведмідь зазначив, що Міністерство розвитку територій та громад України також шукає фінансові можливості сприяння містам у розробці схем теплопостачання та регулярно інформує міста щодо можливостей скористатися фінансовими ресурсами міжнародних фінансових організацій.
Підбиваючи підсумки круглого столу, модератор заходу, фахівець USAID ПЕБ Сергій Пінчук зазначив, що потрібно рухатися до запровадження ефективного централізованого теплопостачання і важливу роль у цьому процесі має відігравати когенерація як один з найбільш оптимальних шляхів підвищення ефективності централізованого теплопостачання. Круглий стіл став нагодою обговорити значну кількість технологій, впровадження яких дозволить якісно підвищити рівень системи централізованого теплопостачання в містах. І це тільки початок запровадження та вдосконалення методики схем теплопостачання. Наступним же кроком може стати обговорення не тільки теплопостачання, а й теплоспоживання та оцінки громадою споживання енергетичних ресурсів в цілому й переходити до повноцінного енергетичного планування.