У вересні 2015 року лідери 193 країн-членів ООН ухвалили глобальні «Цілі сталого розвитку» (ЦСР), які набули чинності у січні 2016 року і лежатимуть в основі політики Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) протягом наступних 15 років.
Україна адаптувала глобальні цілі й у вересні 2017 року представила Національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна». 30 вересня 2019 року Президент України видав Указ «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», спрямований на забезпечення досягнення ЦСР та впровадження дієвої системи моніторингу їхньої реалізації.
ЦСР є, по суті, інклюзивним порядком денним, який охоплює цілий комплекс різнобічних питань, тож не дивно, що ту чи іншу діяльність нерідко звіряють на відповідність Цілям.
Глобальних цілей сталого розвитку (і, відповідно, їхніх українських адаптацій сімнадцять:
- Подолання бідності (Подолання бідності)
- Подолання голоду (Подолання голоду, розвиток сільського господарства)
- Міцне здоров‘я (Міцне здоров’я і благополуччя)
- Якісна освіта (Якісна освіта)
- Гендерна рівність (Гендерна рівність)
- Чиста вода та належні санітарні умови (Чиста вода та належні санітарні умови)
- Відновлювана енергія (Доступна та чиста енергія)
- Гідна праця та економічне зростання (Гідна праця та економічне зростання)
- Інновації та інфраструктура (Промисловість, інновації та інфраструктура)
- Скорочення нерівності (Скорочення нерівності)
- Сталий розвиток міст та спільнот (Сталий розвиток міст і громад)
- Відповідальне споживання (Відповідальне споживання та виробництво)
- Боротьба зі зміною клімату (Пом’якшення наслідків зміни клімату)
- Збереження морських екосистем (Збереження морських ресурсів)
- Збереження екосистем суші (Захист та відновлення екосистем суші)
- Мир та справедливість (Мир, справедливість та сильні інститути)
- Партнерство заради стійкого розвитку (Партнерство заради сталого розвитку)
Кинувши оком на цей перелік в пошуках цілі, досягненню якої сприяє робота USAID Проєкту енергетичної безпеки, будь-хто, мабуть, першим ділом зупиниться на пункті 7, бо ж відновлювана енергетика є одним із безпосередніх напрямів діяльності ПЕБ. Така відповідь буде логічною й правильною, але – не повною. Бо в тім-то й фокус: усі цілі пов’язані між собою – вирішення питань, загалом пов‘язаних з іншими цілями, наближає успіх окремо взятої «фокусної» цілі, а успіх у досягненні однієї з цілей впливає на успіх всього комплексу , який охоплює три виміри сталого розвитку: економічний, соціальний та екологічний.
Так, протидія змінам клімату впливає на те, як ми використовуємо природні ресурси, що вичерпуються і опиняються під загрозою, натомість досягнення ґендерної рівності чи поліпшення здоров’я допомагає викорінювати бідність. У свою чергу, розбудова миру і формування інклюзивного суспільства зменшує нерівність і сприяє економічному процвітанню.
Тому помилкою було б зводити діяльність ПЕБ до Цілі 7, при тім, що недороге, надійне, стійке і сучасне енергопостачання, суттєве збільшення частки енергії з відновлюваних джерел та поглиблення енергоефективності – серед пріоритетів нашої роботи. Вищеперелічене означає запобігання енергетичній бідності споживачів і пов‘язане з Ціллю 1.
А про підтримку нами навчальних програм в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу та Приазовському державному технічному університеті чули? А про те, що за підтримки ПЕБ облаштовано навчальну електровимірювальну лабораторію в Національному університеті біоресурсів і природокористування України знали? Що це, як не сприяння розвитку і доступу до якісної вищої енергетичної освіти, тобто Цілі 4.
Про наш внесок у забезпечення гендерної рівності знаєте точно. Сприяння розробці Кодексу етики та гендерних принципів для української енергетики, створення гендерних комітетів у компаніях енергетичної сфери, численні тренінги й гранти на підтримку гендерної рівності – все це стосується Цілі 5 і перекидає місточок до Цілі 8.
З Ціллю 9 корелюється величезний шмат нашої роботи, спрямованої на сприяння модернізації енергетичної інфраструктури із застосуванням інновацій. Сюди належить і розробка нових схем теплопостачання для низки українських міст, включаючи й ті, що на Сході України, підготовка до запуску геоінформаційної системи для управління теплозабезпеченням столиці, і встановлення конденсаційного економайзера на ТЕЦ-5 та баків-акумуляторів тепла на ТЕЦ-6 у Києві, й робота з підготовки широкомасштабного встановлення індивідуальних теплових пунктів, так само як заходи для сприяння інтеграції до ENTSO-E чи внесок в розробку Національної водневої стратегії, а також багато-багато іншої аналітично-консультаційної роботи.
А все, що стосується централізованого теплопостачання в містах – це ще й внесок у Ціль 11.
Зайве пояснювати, що вся робота, яка сприяє розвитку зеленої енергетики, скороченню викидів, збільшенню енергоефективності – це внесок в досягення Цілі 13.
Ну й, нарешті, підтримка Проєктом енергетичної безпеки компанії «Вода Донбасу» та Луганського енергетичної об‘єднання – це робота на досягнення одразу двох цілей – Цілі 6 і Цілі 16.Чи не забули ми про щось? Нагадайте.