11 вересня 2024 року USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) зібрав ключових осіб, відповідальних за прийняття рішень у газовому секторі України, та представників Європейського Союзу, щоб обговорити питання переведення одиниць обліку природного газу з кубічних метрів (м3) у кіловат-години (кВт-год). Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна має привести своє енергетичне законодавство у відповідність до законодавчої бази Європейського Енергетичного Співтовариства у сфері газу. Перехід від кубометрів до кіловат-годин сприятиме подальшій інтеграції українського газового ринку до єдиного європейського енергетичного ринку, спрощенню операції з європейськими трейдерами що стосується торгівлі та зберігання газу та посилить енергетичну безпеку України.
Відкриваючи захід, Кетлін Кірш, заступниця директора Офісу критичної інфраструктури в USAID/Україна, підкреслила важливість змін в енергетичному секторі України, зокрема, переходу до більш ефективних та прозорих практик енергетичного менеджменту. «Ключовою подією у цій сфері є вдосконалення законодавства для переведення одиниць обліку з кубометрів до кіловат–годин для природного газу. Ця зміна спрямована на модернізацію систем вимірювання та обліку енергії, а також підвищення енергоефективності», – зазначила пані Кірш.
Представники Міністерства енергетики України, Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово–комунальних послуг, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Нафтогазу України, Укртрансгазу, Укргазвидобування, Газорозподільчих мереж України, Оператора газотранспортної системи України, Європейської федерації енерготрейдерів та інших зацікавлених сторін зібралися, щоб обговорити подальші кроки, які Україна може зробити для переходу на одиниці енергії.
Заступник Міністра енергетики Микола Колісник підкреслив: «Перехід на кВт-год є одним з ключових етапів на шляху інтеграції українського газового ринку до європейського. Хоча українські зацікавлені сторони досягли значного прогресу у приведенні національного законодавства у відповідність до директив та актів ЄС щодо обліку природного газу в одиницях енергії, чітка та всеохоплююча дорожня карта, яка враховуватиме і вплив переходу на кінцевих споживачів природного газу, сприятиме цьому процесу».
Народний депутат України Андрій Жупанин, голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово–комунальних послуг, підкреслив: «Незважаючи на те, що законодавча база вже створена, її імплементація була відкладена. Україна має продовжувати свої зусилля щодо переходу на енергетичні одиниці та подальшого реформування газового сектору, попри війну, просуваючи інтеграцію країни до європейських енергетичних ринків та розробляючи газову політику та нормативно–правові акти відповідно до європейських стандартів і правил».
Представники Секретаріату Енергетичного Співтовариства, керівник газового підрозділу Предраг Груїчич та старша експертка з газових питань Кароліна Чегір, привернули увагу учасників до нещодавно опублікованої Секретаріатом аналітичної записки «Стан впровадження енергетичних одиниць для обліку та розрахунків за природний газ». Вони підкреслили, що «зміни, пов’язані з переходом у на одиниці енергії свідчать про плани України модернізувати систему вимірювання та обліку енергії, підвищення енергоефективності та приведення свого газового законодавства у відповідність до законодавства Енергетичного Співтовариства та європейських стандартів і практик. Поточний підхід до обліку природного газу в кубометрах є перешкодою для подальшого розвитку ринку природного газу, особливо коли мова йде про зберігання природного газу, відновлювані гази, а також про заходи з енергоефективності». Секретаріат рекомендував впровадження одиниць обліку природного газу в кВт-год як один із заходів наближення українського законодавства щодо ринку природного газу до законодавчих норм Енергетичного Співтовариства».
Оскільки USAID Проєкт енергетичної безпеки сприяє переходу від кубометрів до кіловат–годин для вимірювання природного газу, керівник газового сектору ПЕБ Джастін Ґунесинге розповів про переваги, підходи до вирішення проблем, регуляторні перспективи та подальші кроки. «Переведення одиниць обліку природного газу з кубометрів на кіловат–години сприятиме подальшій інтеграції газового ринку України до газових ринків ЄС та підвищить привабливість газового сектору країни для міжнародних газових трейдерів та інвесторів. Якщо Україна прагне стати східноєвропейським газовим хабом, енергетичні одиниці мають бути прийняті найближчим часом», – сказав пан Ґунесинге.
У 2022 році Уряд України відклав запровадження енергетичних одиниць через складнощі з відбором проб газу на кожному газовому маршруті та ускладнену координацію між органами виконавчої влади щодо своєчасного та ефективного внесення змін до підзаконних актів, необхідних для переходу на розрахунки за одиницями енергії.
Станом на вересень 2024 року ситуація покращилася. Тепер оператори можуть вимірювати теплотворну здатність на кожному газовому маршруті, тож дані доступні й для інших учасників ринку. Завдяки злагодженій взаємодії між органами влади законодавча робота триває, а комунікаційна кампанія з інформування населення та бізнесу про перехід на кВт–год може бути розпочата одразу після того, як будуть відпрацьовані всі юридичні та практичні аспекти запровадження.
Експерти долучились до подальшої поглибленої дискусії, під час якої погодилися з необхідністю запровадити вимірювання природного газу в кіловат–годинах замість кубічних метрів. Галузь значною мірою готова до цього переходу, скільки чимало вже зроблено. Як українські, так і європейські зацікавлені сторони одностайні у тому, що перехід сприятиме модернізації систем вимірювання енергії в Україні, виставленню рахунків за фактично спожиту енергію, покращенню дотримання вимог ринку природного газу, підвищенню енергоефективності та приведенню українського газового законодавства у відповідність до законодавства Енергетичного Співтовариства та європейських стандартів і практик.
Детальніше про бачення USAID ПЕБ щодо переваг, підходів до вирішення проблем, регуляторних перспектив та подальших кроків, читайте за посиланням.