18-19 лютого 2021 року USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) провів навчальний семінар «Розробка схем теплопостачання населених пунктів України» для представників теплопостачальної компанії міста Кропивницький КП «Теплоенергетик», Кропивницької міської ради та експертів з розробки схем теплопостачання з різних міст України. Мета семінару – надати допомогу в розробці схеми теплопостачання згідно з вимогами нової методики «Розроблення схем теплопостачання населених пунктів України». Протягом семінару учасники довідалися про структуру й концептуальні положення методики, актуальні проблеми централізованого теплопостачання та європейські тенденції розвитку теплопостачання.
Як зауважив Євген Нікітін, експерт USAID ПЕБ з централізованого теплопостачання та провідний науковий співробітник Інституту газу НАНУ, нова Методика має на меті підвищити якість і зменшити вартість послуг з централізованого теплопостачання. Особливо це актуально за нинішніх умов, коли в пошуках дешевших джерел енергії українці часто переходять на індивідуальне теплопостачання.
Експерти сфокусувались на тому, як зробити централізоване теплопостачання більш конкурентоспроможним та як забезпечити його сталість як елемента екологічної і енергетичної безпеки. Адже відповідь на питання, чому країни-члени ЄС впроваджують централізоване теплопостачання, досить проста: це екологічне, безпечне джерело теплопостачання, яке дозволяє ще й балансувати генерацію відновлюваних джерел енергії.
Хоч мова йшла переважно про Кропивницький, з міською радою та КП “Теплоенергетик” якого USAID Проєкт енергетичної безпеки недавно підписав меморандум про співпрацю (який, у свою чергу, передбачає вдосконалення системи теплопостачання міста), експерти давали універсальні поради, оскільки ситуація у більшості міст України є подібною.
Сучасні європейські тенденції у теплопостачанні передбачають заміщення традиційних джерел, тож на це треба звертати увагу при розробці схем теплопостачання українських міст. Як зауважували експерти, принциповою відмінністю нової Методики є визначення цільових показників у технічному завданні: що і як поліпшиться та чи знизиться тариф. Крім того, відповідно до Методики, необхідно визначати джерела фінансування та здійснювати оцінку впливу на довкілля. Важливу роль у цьому відіграватиме енергоменеджмент і енергоаудит, що дозволить враховувати зміни характеристик будівель.
Учасники семінару дізнались, які проблеми мають допомагати вирішувати розробники ефективних схем теплопостачання. Це модернізація джерел енергії – модернізація газових котлів та іншого устаткування, перехід на альтернативні джерела енергії, запровадження когенерації, оптимізація теплових мереж, де трапляються основні втрати тепла, модернізація системи гарячого водопостачання та прогнозування теплових навантажень.
Заступник керівника USAID ПЕБ Сергій Горбачов при цьому зауважив: «Маючи унікальну можливість моделювати і газорозподільну систему, і систему теплопостачання, ми можемо оцінити оптимізацію попиту на тепло та вплив на джерела теплопостачання. USAID ПЕБ може і пропонує системні речі. А підвищення енергоефективності будівель має передувати плануванню та модернізації теплопостачання». Він також висловив переконаність, що встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) вигідне як для компаній, так і споживачів.
Зі свого боку, керівник напряму теплопостачання USAID ПЕБ Євген Глушак додав, що в містах, де централізоване гаряче водопостачання було з тих чи інших причин припинене, відповідні мережі безповоротно втрачені. «Для гарячого водопостачання використовується звичайна труба з чорного металу. Термін її експлуатації для гарячого водопостачання – від 10 до 15 років, але вона весь час має бути заповнена водою, щоб кисень не потрапляв у трубопровід. За класичної форми централізованого теплопостачання, потрібне повне переукладення ліній, нове будівництво всіх мереж теплопостачання, тож єдиним виходом в цій ситуації є перехід на індивідуальні теплові пункти», – зазначив експерт.
Окрему увагу під час семінару було приділено вигодам малої розподіленої когенерації (наближеність до споживачів енергії, зниження витрат на модернізацію, висока маневреність, підвищення енергетичного рівня населених пунктів, відносно невеликі разові інвестиції) та альтернативним джерелам енергії, таким як тверді побутові відходи (ТПВ), звалищний газ з полігонів ТПВ, біопаливо (тріска, пелети, відходи сільськогосподарської переробки, енергетичні плантації), і навіть мул каналізаційних стоків.
У своєму виступі представник Офісу реформ Міністерства розвитку громад та територій України Володимир Галанюк зауважив, що питання теплопостачання треба розглядати у комплексі з питаннями охолодження. За його словами, ще у 2016 році країни ЄС розробили комплексну оцінку перспектив теплопостачання й охолодження для населених пунктів, одним з розділів якої було прогнозування потреб. У ЄС більшість країн передбачають зменшення потреб в опаленні (це пояснюється утепленням будинків), і хоча деякі країни прогнозують збільшення таких потреб, однак всі вони одностайні щодо зростання потреб в охолодженні будинків у літній період. «В Європі централізоване теплопостачання й централізоване охолодження розглядаються в комплексі, і проектуються й будуються разом», – підкреслив Галанюк.
Підбиваючи підсумки семінару, керівник напряму теплопостачання USAID ПЕБ Євген Глушак наголосив, що схема теплопостачання – результат серйозної роботи з підготовки технічного завдання. Він повідомив, що наразі активно ведеться збір даних, і незабаром почнеться робота над підготовкою технічного завдання на розробку схеми теплопостачання для Кропивницького. «Технічне завдання на розробку схеми теплопостачання – це виключна відповідальність представників міста, а власниками такої схеми є вся громада. Одним з найважливіших етапів підготовки технічного завдання є аудит приєднаних навантажень до тепломереж, який вони мають виконати», – додав він.