Запровадження посади енергетичного омбудсмена особливо важливе під час лібералізації енергетичних ринків, яка відбувається в Україні. USAID Проєкт енергетичної безпеки пропонує розглянути дві основні концепції діяльності інституту енергетичного омбудсмена. Відповідно до першої (реалізованої у США, Грузії та інших країнах), енергетичний омбудсмен займається адвокацією прав побутових споживачів та малого бізнесу на енергетичних ринках. Друга концепція (прикладом реалізації якого є деякі країни ЄС або Австралія) полягає в тому, що енергетичний омбудсмен є альтернативним судовим органом, арбітром, який вирішує спори, де споживач (побутовий споживач чи малий бізнес) є однією зі сторін. Україні ще належить визначити, яку з концепцій діяльності омбудсмена прийняти, а також вирішити низку пов’язаних питань.
«Якщо омбудсмен – певний альтернативний судовий орган, який вирішує спори, то треба чітко визначити, які категорії спорів підпадають під розгляд цього органу. Не варто думати, ніби омбудсмен може вирішувати всі спори: і в газі, і в електриці, і в тепло-, і у водопостачанні та інших комунальних послугах. Централізоване вирішення спорів вимагає і централізованого регулювання в цих сферах. В Україні централізовано регулюються ринки газу та електроенергії, а ринки тепла і водопостачання регулюються ще й на місцевому рівні. І така дуальність, коли є і національний регулятор, і місцева влада, не додає споживачам розуміння стосовно того, з чим куди звертатись. Також важливо визначити, якими будуть повноваження енергетичного омбудсмена щодо розгляду скарг», – каже експертка USAID Проєкту енергетичної безпеки Світлана Голікова.
Ще одна функція енергетичного омбудсмена – інформаційна і просвітницька. На нього покладаються функції з інформування споживачів про їхні права та обов’язки. Крім того, омбудсмен аналізує характер скарг і дає рекомендації регулятору із вирішення певних найбільш проблемних питань. І таким чином «розвантажує» регуляторний орган.
На думку Світлани Голікової, для укомплектування офісу енергетичного омбудсмена в Україні достатньо буде 25-35 штатних працівників та сучасна інформаційна база. «Концепція формування законодавчої бази для енергетичного омбудсмена вже розроблена. Сподіваюся, протягом цього року питання буде винесене на широке обговорення», – додала експертка.
На думку членкині Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Ольги Бабій, низька обізнаність споживачів про свої права і про обов’язки монополістів, і як результат – низька якість звернень до регулятора, перешкоджають повноцінному захисту прав споживачів енергетичних та комунальних послуг. «Якщо в скарзі викладено всі обставини щодо порушень, яких припустився монополіст, ми автоматично спрямовуємо ліцензіату вимогу про врегулювання. У 50% випадків саме в такий спосіб на вимогу НКРЕКП питання, вказане у скарзі споживача, вирішується. Питання, які потребують додаткового врегулювання ми беремо на контроль і закриваємо лише тоді, коли вони врегульовані. Якщо ж ліцензіат, постачальник, монополіст або розподільча компанія ніяк не реагують на звернення споживачів, ми здійснюємо перевірки і застосовуємо штрафні санкції», – підкреслила Ольга Бабій.
Членкиня НКРЕКП наводить приклад суттєвого зменшення скарг після того, як національний регулятор запровадив суворий контроль за обленерго за недотримання правил відшкодування за відсутність електропостачання, адже обленерго знає, що будь-яка затримка компенсації буде покарана штрафом.
У запровадженні посади енергетичного омбудсмена зацікавлені всі гравці ринку, і бізнес також, оскільки це зробить спілкування зі споживачами більш ефективним. Про це заявив народний депутат України 8-го скликання, екс-заступник міністра енергетики та захисту довкілля України, експерт USAID Проєкту енергетичної безпеки Олексій Рябчин. Він – автор законопроєкту «Про енергетичного омбудсмена», зареєстрованого у Верховній Раді України в 2017 році. Документ був схвалений профільним Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, проте депутати попереднього скликання не встигли розглянути його у сесійній залі.
«Думка колективного захисника споживачів має бути почута, і це особливо важливо зараз, коли формуються ринкові правила. У країнах ЄС існують потужні спілки, які захищають інтереси споживачів, маленьких компаній. У нас такого, на жаль, немає, а тому питання, пов’язані зі споживачами чи з тарифам, сильно політизовані. Дуже хочеться, щоб ці питання перейшли у професійну дискусію. І така інституція, як омбудсмен, може в цьому допомогти», – переконаний Олексій Рябчин.
За словами експерта, енергетичний омбудсмен – це потужна інституція, але вона точно не має втручатися в діяльність незалежного регулятора і в питання тарифоутворення». Водночас омбудсмен має бути «достатньо потужним гравцем, щоб його голос був почутий нарівні з голосом монопольних компаній, які працюють на цьому ринку».