Ключові елементи комплексної торгівлі енергетичними продуктами

Дмитро Інгул та Антон Шевченко, експерти USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ)

Україна розпочала реформування енергетичних ринків ще у  2017 році. Відкриті ринки газу та електричної енергії, а також створення товарних бірж, –  все це дало можливість ринкам витримати повномасштабне вторгнення. Проте шлях до створення повноцінного енергетичного ринку  залежить від багатьох факторів, в тому числі – й від зацікавленості учасників ринку та  стейкхолдерів, а також їхнього бажання й рішучості вживати необхідних для цього заходів.

Станом на листопад 2023 року, регулювання торгівлі енергетичними продуктами (природний газ та електрична енергія) здійснюється  двома регуляторами: Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

НКЦПФР, згідно з чинним законодавством, здійснює регулювання  організованих товарних ринків, ліцензує операторів та товарні біржи, ухвалює правила торгівлі та специфікації договорів.

У свою чергу, НКРЕКП не має достатніх інструментів для нагляду за організацією біржової та позабіржової торгівлі енергетичними продуктами (природним газом та електричною енергією). Проте функції Регулятора у сфері моніторингу було розширено завдяки закону 3141-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках» (Закон про REMIT).

Для поглибленого розуміння проблем ринку, USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) провів онлайн опитування серед учасників енергетичних ринків, результати якого засвідчили, що 55% респондентів незадоволені чинним законодавством і нормативно-правовими актами, 60% – потребують стандартизованих короткострокових та  довгострокових контрактів, а 47% – тіснішої співпраці з регуляторами. Більш того,  40% вважають, що надмірно зарегульоване середовище, низька непрозорість та недосконала конкуренція створюють бар’єри для торгівлі на організованих майданчиках.

USAID ПЕБ опрацював результати опитування і згрупував їх у чотири елементи  комплексної торгівлі енергетичними продуктами – гармонізацію, cтандартизацію, уніфікацію та розширення прав і можливостей, – те, що сприятиме вирішенню поточної проблематики, транспонуванню та імплементації кращих практик ЕС, посиленню нагляду за ринками і створенню дієвого стандартизованого інструментарію для забезпечення ефективної торгівлі енергетичними продуктами для усіх учасників ринку і торгівельних платформ.

Гармонізація, cтандартизація, уніфікація та розширення прав і можливостей  – чотири елементи комплексної торгівлі енергетичними продуктами.

1. Гармонізація

Правова гармонізація є важливою передумовою для створення стабільного та прозорого ринку енергетичних продуктів. На сьогодні, існують різночитання щодо визначень інструментів, нагляду, участі та іншого між різними законами та нормативно-правовими актами. Ця неузгодженість призводить до правової невизначеності і створює юридичні бар’єри для учасників ринку, збільшуючи ризики торгівлі.  До прикладу, Закон України «Про ринок електричної енергії» дає наступне визначення двостороннього договору «двосторонній договір – договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу». Це визначення є достатньо широким з точки зору Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». Відтак, виникають питання:

• чи є двосторонній форвардний контракт з продажу/купівлі газу або електричної енергії фінансовим інструментом?
• чи має такий договір ознаки обов’язкової фізичної поставки?
• чи є він оптовим енергетичним продуктом відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках»?

Вирішення цих та інших пов’язаних питань вимагає наступних кроків:

• змін до законодавства: перегляд і гармонізацію законодавства, що стосується торгівлі енергетичними продуктами, для усунення розбіжностей і створення єдиних юридичних рамок;
• cтворення єдиного словника термінів та визначень з посиланнями на закони та нормативно-правові акти для уникнення непорозумінь і різночитання;
• забезпечення регулярного перегляду та оновлення законодавства для врахування змін ринкових умов і технологій. Усі подальші законодавчі зміни мають опрацьовуватись на базі єдиного словника.

USAID Проєкт енергетичної безпеки вже працює у цьому напрямку і підготував матрицю визначень відповідно до українського законодавства. Наступний крок – вивчення європейської практики та  рекомендований перелік відповідних змін.

2. Стандартизація продуктів

Стандартизація енергетичних продуктів важлива для розвитку прозорого та ліквідного ринку. Стандартизовані спот-контракти та довгострокові контракти (форварди та ф’ючерси) допоможуть зменшити фрагментарність ринку, забезпечать гнучкість і спростять нагляд фінансового (НКЦПФР) та енергетичного регуляторів (НКРКП).

Для цього бажано вжити наступних заходів:

• Розробити стандартизовану збірку біржових і позабіржових контрактів: розробити стандартні контракти для різних видів енергетичних продуктів, які можуть бути уніфіковані  (тип, умови поставки і оплати, правила торгівлі). Кожен контракт  має містити незмінні та змінні характеристики у визначеному діапазоні, такі як період поставки та оплати, обсяги основних енергетичних продуктів, місце поставки, тощо.  Після оцифрування, укладати стандартні контракти можна буде онлайн як на організованих майданчиках, так і поза ними (позабіржовими генеральними угодами, які широко використовуються, є  угода Міжнародної організації свопів і деривативів (МОСД – ISDA) та контракт Європейської федерації енерготрейдерів (ЄФЕТ – EFET)).
• Забезпечити подальший розвиток біржових майданчиків. Спрощення умов доступу до торгівлі та залучення більшої кількості учасників до торгівлі стандартизованими контрактами сприятиме підвищенню ліквідності ринку.
• Залучити безперервний діалог як запоруку попиту на торгівлю: першими стандартизованими інструментами мають стати угоди, які найбільше цікавлять учасників.

3. Уніфікація

Ліцензування організованих товарних бірж для надання послуг торгівлі різними типами енергетичних продуктів є необхідним етапом входу на ринок. Уніфікація правил та процедур торгівлі між різними торгівельними майданчиками покращить їх ліцензування і нагляд з боку обох регуляторів, підвищить конкуренцію. Для локальних та міжнародних учасників енергетичних ринків, які забажають торгувати на різних платформах, уніфікація спростить процедуру під’єднання та торгівлі.

Для досягнення цієї мети можна вжити наступних заходів:

• Розробити єдині уніфіковані правила торгівлі: Створити єдині стандарти і правила для всіх торгівельних майданчиків, що спростить процедуру ліцензування та регулювання. Однакові для всіх правила значно покращать прозорість ринків, адже організовані товарні біржі будуть конкурувати саме рівнем надання послуг, і позбудуться практики непрозорих та дискримінаційних правил торгівлі. Учасники ринку матимуть однакові умови доступу до торгівлі та знатимуть, що єдиний пакет документів на під’єднання буде відповідати усім біржам. Уніфіковані правила відповідатимуть найкращим практиками країн ЄС, що спростить доступ до торгівлі енергетичними продуктами в Україні.
• Залучати міжнародні організації/іноземних партнерів до розвитку уніфікованих стандартів.

4. Регуляторне розширення прав та можливостей і співпраця

Зміцнення регуляторного органу і покращення співпраці між різними органами нагляду є критично важливими для забезпечення ефективного функціонування ринку енергетичних продуктів, особливо з врахуванням прийняття закону про REMIT (Регламент щодо доброчесності та прозорості оптових енергетичних ринків). З моменту прийняття закону про НКРЕКП, регулятор мав можливість затверджувати правила торгівлі енергетичними продуктами. Проте ця можливість була законодавчо видалена, і, станом на сьогодні, це повноваження  належить виключно НКЦПФР, яка  не має достатньої спроможності здійснювати нагляд за торгівлею енергетичними продуктами. З метою поліпшення моніторингу за торгівлею енергетичними продуктами, важливо повернути НКРЕКП право ухвалювати  правила торгівлі організованих товарних бірж у розрізі торгівлі енергетичними продуктами, враховуючи повноваження та дискрецію НКЦПФР.

Для цього можна вжити наступних заходів:

• Надати НКРЕКП юридичну можливість застосовувати штрафні санкції до учасників енергетичних ринків , які порушили процедури, у тому числі – позбавляти ліцензій.
• Забезпечити високий рівень компетентності та ресурсів регуляторів для надійного нагляду за ринком, організувати навчання та обмін досвідом з європейськими партнерами.
• Посилити співпрацю між Національною комісією з цінних паперів фондового ринку, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Антимонопольним комітетом України. Впровадити додаткові інформаційні технології щодо обміну даними, цифровізації та автоматизації документообігу та пов’язаних процесів.

Зазначені вище чотири елементи стануть потужними антикорупційними запобіжниками, адже їх імплементація унеможливить маніпуляції щодо укладання біржових і поза-біржових  трансакцій, позбавить компаній, які не відповідають найвищим стандартам участі у торгівлі та унеможливить адміністративне втручання в ліцензування та ціноутворення. Це стане передумовою впровадження Закону України № 3141, що транспонує основні положення Регламенту ЄС щодо доброчесності та прозорості оптових енергетичних ринків (REMIT), бо саме це допоможе виявляти маніпуляцій на ринках і запобігати інсайдерській торгівлі. Окрім того, згадані вище елементи  сприятимуть створенню більш стабільного, прозорого та конкурентоспроможного ринку енергетичних продуктів, зменшуючи юридичні бар’єри, фрагментарність і ризики для учасників ринку і сприятимуть забезпеченню стійкого енергопостачання.